Об’єднати зусилля, щоб комплексно протидіяти цькуванню у школах. У Харкові за участі представників ГО «Освітній Маркер» відбувся тематичний воркшоп, організований обласним управлянням юстиції та Благодійним фондом «Карітас Харків». Захід зібрав фахівців різних сфер – юристів, психологів, поліцейських, науковців, журналістів, які переймаються проблемою булінгу та готові працювати разом над її вирішенням.
На сьогодні в Україні немає антибулінгового законодавства – це явище поки залишається поза правовим полем. Тим часом проблема цькування у шкільному середовищі набуває все більших масштабів, тож боротися з нею треба вже зараз, зазначає організатор воркшопу Дар’я Трофименко, спеціаліст Головного теруправління юстиції в Харківській області.
«Україна тільки вчиться боротися з булінгом. Я вивчала досвід Канади – там вже понад 15 років діє загальнодержавна програма протидії булінгу. Це те, до чого ми повинні прагнути. Але треба з чогось починати, треба про цю проблему говорити, – каже Дар’я Трофименко. – Я приходжу на зустрічі зі школярами, розповідаю їм про булінг з точки зору права, і попит на цю інформацію великий. Однак я відчуваю, що мені бракує знань, зокрема з психології, тому я ініціювала цю зустріч, щоб знайти однодумців і разом проводити антибулінгові заходи».
На цей заклик відгукнулися поліцейські, представники громадських організацій, психологи та інші фахівці. Учасники воркшопу обговорили, як розпізнати булінг і що робити, аби зупинити цькування, а також спробували поставити себе на місце скривдженої дитини, зігравши у гру «Надірване серце».
В ході спілкування з’ясувалося, що наразі немає дієвого механізму, який дозволив би проводити роботу з усіма учасниками булінгу – вчителями, керівниками шкіл, учнями та їх батьками. Схожі до цього повноваження нещодавно отримали поліцейські, які беруть участь в проекті «Шкільний офіцер поліції», однак вони обмежені у своїх діях і часто стикаються з небажанням адміністрації школи розповідати про випадки цькування. Втім, навіть за таких умов проект працює та дає результати.
«Я бачу миттєвий ефект, коли дитина у школі після лекції про булінг підходить і каже: «Я жертва булінгу, що мені робити?». Тобто діти відкрито до нас ставляться, вони довіряють нам, – розповідає інспектор патрульної поліції в Харківській області Денис Чайковський. – У кожній школі на дошці оголошень розміщені фото шкільних офіцерів і наші номери телефонів, електронні адреси. Діти дзвонять нам на мобільні – буває таке, що треба підтримати дитину прямо у цю хвилину, тому що поряд нікого немає. Також ми працюємо з батьками, зокрема нагадуємо їм про відповідальність за невиконання батьківських обов’язків».
Майже всі учасники воркшопу виявили зацікавленість у співпраці. Вони домовилися про те, щоб координувати свої дії та разом проводити інформаційні заходи, тренінги у школах.
«Цей захід засвідчив, що тема боротьби з булінгом хвилює багатьох людей. Гадаю, об’єднавши зусилля, ми зможемо ефективніше протидіяти цьому негативному явищу, – зазначає сімейний психолог, представник ГО «Освітній Маркер» Юлія Букіна. – Я, зі свого боку, готова ділитися знаннями, досвідом, брати участь у спільних заходах».
Нагадаємо, на початку серпня Міністерство юстиції України дало старт інформаційній кампанії #СтопБулінг. Згодом представниками МОН було озвучено статистику минулого року, згідно з якою в Україні до шкільних психологів звернулося близько 109 тисяч дітей та дорослих з приводу булінгу.
Також нагадаємо, що Міністерство освіти і науки, фахівці Google та громадські організації розробляють національну програму антибулінгу в закладах освіти.
Останні коментарі