Освітній омбудсмен Сергій Горбачов наполягає на внесенні змін до антибулінгового законодавства України. Зокрема, він пропонує розширити відповідальність педагогів та керівників шкіл, визнаних судом винними за вчинення булінгу, а також понижувати категорію, позбавляти педагогічних і почесних звань, надбавок, премій. Про це омбудсмен написав на своїй сторінці в фейсбуці.
«Необхідні більш рішучі дії для захисту учнів, які постраждали від булінгу. Бо зараз склалася доволі небезпечна ситуація, коли вчитель або керівник закладу освіти визнані винними у вчиненні булінгу, але продовжують працювати з тими ж дітьми», – зазначив Горбачов.
За його даними, з січня 2019 року, коли набув чинності антибулінговий закон, по 2021 рік суди розглянули 978 справ про цькування:
✔ у 2019 році – 325;
✔ у 2020 – 317;
✔ у 2021 – 336.
Служба освітнього омбудсмена проаналізувала звернення та судові справи щодо булінгу та дійшла висновку, що законодавство треба вдосконалити, аби захистити всіх учасників освітнього процесу від цькування та від повторного булінгу від одних і тих самих кривдників.
«В одній із ситуацій, про яку ми писали раніше, директорка ліцею, визнана судом винною у вчиненні булінгу, знову претендувала на посаду керівника того самого закладу освіти. І лише суспільний розголос змусив її зняти свою кандидатуру з конкурсу», – зазначив Сергій Горбачов.
Омбудсмен також зазначив, що йому повідомляють про педагогів, які після визнання винними в булінгу звільнялися зі школи, а потім влаштовувалися на роботу в іншому закладі освіти, інколи з певним підвищенням на посаді. Наразі, за словами Горбачова, в законодавстві немає правових підстав забороняти керівнику закладу освіти або його заступнику, визнаних судом винними у булінгу, обіймати цю посаду.
«Геть сюрреалістично виглядає, коли вчитель, якого суд визнав винним у цькуванні, має звання «Вчитель вищої категорії», «Вчитель-методист» тощо або коли ці звання йому присвоюють вже після ухвали суду. Тому вважаю за потрібне визначити в законодавстві зобов’язання понижувати категорію, позбавляти педагогічних та почесних звань, надбавок та премій тих педагогів, яких суд визнав винними в булінгу», – зазначив Сергій Горбачов.
Також омбудсмен наголошує, що захисту від булінгу потребують не лише неповнолітні, а й повнолітні здобувачі освіти.
«Наразі визначення булінгу обмежується словами «малолітній» та «неповнолітній», що позбавляє студентів закладів вищої освіти правового захисту від булінгу, оскільки більшість студентів ЗВО є повнолітніми. Тобто повнолітні учні та студенти не підпадають під дію законодавства про булінг, і захистити їх, використовуючи закон про протидію булінгу, наразі неможливо», – констатує Горбачов.
Освітній омбудсмен зазначає, що педагогічних працівників, у свою чергу, необхідно юридично захистити від повнолітніх булерів – наприклад, студентів чи батьків школярів. А також від мобінгу – тобто цькування на роботі з боку колег, керівників закладу освіти.
«Найгарячіша проблема у закладах освіти – це мобінг – дії учасників трудових відносин, які полягають у психологічному, економічному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно працівника з метою приниження їх людської гідності за певними ознаками, створення стосовно них напруженої, ворожої, образливої атмосфери та/або примушування учасника трудових відносин до зміни місця роботи. Але поки що поняття мобінгу не внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення та не визначено міру покарання за нього», – пояснює омбудсмен.
Останні коментарі