Вчителям – про компетентнісне навчання. Роз’яснення Держслужби якості освіти

Державна служба якості освіти України підготувала відповіді на найпоширеніші запитання вчителів щодо компетентнісного підходу в навчанні. Публікуємо основні тези.

У ДСЯО констатують, що стара парадигма освіти, в якій школа існувала для накопичення знань та інформації, вже не працює. Тому сучасна школа має навчити дітей постійно опановувати нові компетентності, вміння та навички, знаходити потрібну інформацію та застосовувати її в житті.

«Для педагога важливо навчитись реалізувати таке навчання на практиці. Допоможуть у цьому підручники, що містять проблемні ситуації, а також практико-орієнтовані завдання, спрямовані на аналіз та оцінювання інформації», – зазначають фахівці Держслужби якості освіти.

Набуття компетентностей не скасовує потребу в знаннях: «Знання у даному випадку — не самоціль, а радше засіб формування умінь. Адже недостатньо просто засвоїти окремі знання і уміння, важливо навчитись їх застосовувати як у типових, так і в нестандартних, нових для дитини ситуаціях».

Як виглядає компетентнісне навчання на практиці?

За класичного підходу урок проходить приблизно так: учитель повідомляє тему, пояснює, для чого вона в житті, розказує та ілюструє тему. Викладання нової теми при компетентнісному навчанні ж ґрунтується на проблемному та діяльнісному підходах.

Приклад. Викладання теми «Властивості повітря» у третьому класі за компетентнісним підходом. Урок розпочинається з проблемного питання або проблемної ситуації. Для кожної властивості повітря може бути окрема ситуація чи питання, тому тема може викладатися не лінійно, а концентрично. Наприклад, вчитель показує учням дві однакові повітряні кульки (одна надута, інша здута) та ставить питання: “Як ви думаєте, яка з них легша?”. Це — проблемна ситуація та проблемне питання. Учні, в свою чергу, висловлюють припущення (гіпотези). У цій ситуації можливі три гіпотези: легша кулька та, що надута, легша здута, або ж обидві кульки важать однаково.

Після формулювання гіпотез учитель пропонує учням перевірити гіпотези та зважити кульки на терезах. Це — виконання досліду. Провівши цей простий дослід, учні разом із вчителем обирають правильну гіпотезу та шукають відповідь на питання “Чому надута кулька виявилась важчою?”.

Такий шлях до розкриття теми довший, але й значно дієвіший. Так вчитель формує в учнів не тільки предметні знання та уміння, а і ключові компетентності та наскрізні уміння (м’які навички).

Як педагогу готуватись до уроку з компетентнісним підходом?

«На підготовку уроку із застосуванням компетентнісного підходу необхідно більше часу на початковому етапі, коли вчитель не має достатньої кількості матеріалів та напрацьованих завдань. Педагогу також потрібен час, щоб винайти ідеї для проблемної подачі матеріалу та формулювання питань для діалогів з учнями. Втім коли вчитель застосовуватиме компетентнісне навчання на постійній основі, це не займатиме надто багато часу на підготовчому етапі, а вдячність учнів за цікаві уроки та нові уміння переважить витрачений для цього час», – вважають у ДСЯО.

Чи можливо реалізувати компетентнісне навчання в класі із 35-ма і більше учнями?

«Моніторингові дослідження показують, що учні при застосуванні компетентнісного підходу у класах із великою наповненістю мають таку ж успішність, як і у класах з малою наповненістю. Тож компетентнісні завдання та формувальне оцінювання можуть застосовуватись і у класах з 20-ма, так і у класах з 35-ма та більше учнями», – кажуть у Службі.

Як застосовувати компетентнісний підхід зі старими підручниками?

«Підручник не є основним засобом навчання при застосуванні компетентнісного підходу. Вчитель може самостійно підібрати електронні ресурси, дидактичні матеріали, що слугуватимуть доповненням до підручника, якщо він не повністю відповідає вимогам компетентнісного підходу».

Як оцінювати компетентності?

«Оцінити, чи володіє учень тими чи іншими компетентностями, можна через виконання завдань, що передбачають аналіз та оцінювання ситуації, або ж у практичній діяльності. Причому оцінювання компетентностей може здійснюватись і через тестові завдання, якщо вони передбачають, наприклад, виявлення істинних чи хибних суджень. Гарним полем для виявлення компетентностей також є полілоги та дискусії, у яких учень має проаналізувати та синтезувати різну інформацію, щоб підібрати переконливі аргументи.

Важливою ознакою компетентності є також суб’єктність учня, його відповідальне ставлення до навчання, а також уміння вчитися самостійно».

Як в умовах компетентнісного навчання не втратити дисципліну в класі?

«Під час компетентнісного навчання роль дисципліни суттєво підвищується, оскільки співпраця учнів, робота у парах та більших групах потребує дотримання усіма сторонами правил. Проте дисципліна тут розглядається не як страх проявити ініціативу, за яку можуть покарати, а як розуміння правил взаємодії, їхнє підтримання та виховання в учнів самодисципліни».

Організувати конструктивну співпрацю в класі допоможуть:

  • чіткі та зрозумілі правила. Вони мають регламентувати таймінг, алгоритми дій у різних ситуаціях, наприклад, коли учень хоче щось сказати або додати;
  • співпраця у парах, потім у групах. Спочатку варто вправлятись із завданнями у парах, а потім переходити до роботи у більш численних групах;
  • завдання на розвиток навичок діалогу. Діти мають вступити в діалог і домовитись, як виконуватимуть завдання. Щоб так відбулось, завдання мають бути відповідними — такі, які стимулюватимуть комунікацію, вимагатимуть від учнів розробити та впровадити свої внутрішні правила.