З 22 лютого для вчителів оприлюднено фрагменти підручників для 8 класу, що беруть участь у конкурсному відборі. Серед цих підручників – «Інформатика» від авторів О.О. Бондаренко, В.В. Ластовецький, О.П. Пилипчук, Є.А. Шестопалов. В інтерв’ю з Оленою Бондаренко ми поговорили про прикладну користь інформатики, мотиваційну складову процесу навчання, а також про те, як зацікавити учнів перспективами, що надає цей предмет.
– Сьогодні у кожної дитини є гаджети, всі вміють ними користуватися. Тоді навіщо у школі взагалі викладати інформатику?
– Вона потрібна, щоб не вважати свій гаджет чарівною скринькою. Обов’язково треба знати, як гаджет обмінюється інформацією з навколишнім інформаційним простором, як взаємодіє з ним, як в гаджеті зберігається інформація. Важливо не просто грати на своєму телефоні, а ще й вміти його запрограмувати під себе. Інформатика – це чисто прикладна наука.
– Переконливо. А тепер розкажіть, будь ласка, чим саме ваш підручник може бути корисним для учнів?
– По-перше, хочу акцентувати увагу на візуальному поданні навчального матеріалу. Тематична структурованість, візуальний поділ на блоки, виділення різними кольорами – це все полегшує орієнтування по навчальному матеріалу, його сприйняття. До речі, по всій лінійці підручників з інформатики з 5 по 10 клас зберігається одна система позначок, навігації.
Ілюстрації в підручнику не для краси. Наприклад, вони демонструють елементи інтерфейсу програми, що вивчається. Це зменшує час непродуктивного пошуку цих елементів, наприклад, на екрані. Є багато схем, що пояснюють виконання тієї чи іншої навчальної дії, є приклади результату виконання програми.
По-друге, наш підручник не переобтяжений зайвими міркуваннями. Якщо матеріал можна розповісти трьома словами, навіщо розтягувати на півтори сторінки? Тому намагалися якомога більше матеріалу подати у схемах, таблицях, ілюстраціях.
Зараз у дітей кліпове мислення. Вони не сприймають великі обсяги не поділеного на частини тексту. Структурованість, лаконічність, візуальна рубрикація – все це полегшує сприйняття навчального матеріалу і орієнтування в ньому.
– А як реалізується практична спрямованість інформатики, з якої ми почали розмову?
– В шкільному розрізі це прикладна наука, і ми маємо якомога більше розкривати її компетентнісний потенціал. Вся система завдань побудована на якихось цікавих для учнів питаннях – вправи, приклади з галузі економіки, екології, IT-технологій, навіть з української мови. Наприклад, пропонується підібрати під себе конфігурацію комп’ютера, визначити його вартість тощо. Це дійсно потрібно в повсякденному житті.
На початку вивчення інформатики я так формулюю для учнів її корисність: чи хочете ви не тільки гратися на телефонах, а ще й вміти запрограмувати свій телефон і самостійно скласти гру? Яку професію б ви не обрали, без інформатики, без знання офісних програм, основ програмування людина не зможе повністю реалізуватися як фахівець в будь-якій галузі.
– Так, це дійсно проблема. Гаджети маємо всі, а створити таблицю або відредагувати документ може далеко не кожний.
– Ми хочемо надати учням інструмент, який буде їм корисний, яку б професію вони не обрали. В підручнику показано чіткий алгоритм, як самостійно опанувати нове програмне середовище. Не тільки для програмування, а будь-яке: графічний або текстовий редактор, електронні таблиці. Щоб діти вміли визначати, які засоби цього середовища допоможуть їм у вирішенні чи то повсякденних, чи то фахових завдань.
Підбирати програмні засоби під свої потреби, визначати, які інструменти мають ці засоби, користуватися довідковою системою для самостійного опанування – це все має бути закладено в курсі інформатики. Відпрацювання такого єдиного алгоритмічного підходу. І у нас у підручнику його закладено – досліди, опануй, подивись, порівняй, щоб учні самостійно відбирали засоби під свої потреби.
Ще одна відмінність у підручника: в усій лінійці з 5 класу ми почали давати не мову програмування Scratch, як передбачалось програмою, а Python. Чому? Це безкоштовна відкрита бібліотека, яка сполучає два суттєвих моменти. Інтерактивний режим, динамічна типізація, ясний синтаксис – це забезпечує учням 5 класу легкий старт. Але при цьому діти розуміють, що це професійна мова, яка швидко набирає оберти в комерційному програмуванні. Вони уже володіють не просто набором шкільних знань, а інструментом для професійної діяльності.
– Який основний принцип побудування підручника?
– Всі автори весь час задавали собі питання – чи зможе учень самостійно опанувати даний матеріал? І як виявилося в період карантину, дистанційки, це був дуже своєчасний підхід. Тобто кожна тема побудована так, що приклади йдуть від найпростіших, які демонструють саму сутність поняття, до більш складних, творчих завдань. Ця покрокова система прикладів дозволяє дитині самостійно опанувати матеріал.
У вправах, практичних роботах дається пряме покрокове виконання. Роби раз, роби два і так далі. Як сказав один мій учень: «Там все зрозуміло, а якщо десь збився, повернись назад і почни знову – і все зрозуміло».
Головна проблема вивчення не тільки інформатики, а будь-якого предмета – це проблема мотивації навчання. Програмування – достатньо складний предмет, який потребує від дитини розвитку лінгвістичних і математичних здібностей одночасно. Основне питання – як зацікавити учнів програмуванням, зробити його вивчення захоплюючим?
Тому дуже багато уваги саме мотиваційним моментам. Кожний параграф починається з мотиваційного вступу – навіщо це саме тобі? Що ти зможеш з цим робити? Ми намагалися дати дітям в руки інструмент для успішного майбутнього.
Останні коментарі