Яка роль батьків та учнів у досягненні високого рівня знань – дані PISA

Майстерність учителя – надважливий, але все ж не єдиний фактор, що безпосередньо впливає на академічну успішність учнів. Результати дослідження PISA-2018 в Україні, а також загальнодержавного моніторингу якості початкової освіти говорять про те, що рівень знань школярів суттєво залежить від способу життя та соціального статусу їхніх батьків – і від рішень, які вони приймають стосовно своєї дитини. А в низці випадків вирішальним чинником стає сильне прагнення учнів навчатися, завдяки якому вони досягають успіху навіть у несприятливих соціально-економічних умовах. Ми поспілкувалися з національною координаторкою проєкту PISA в Україні, заступницею директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко та визначили, які основні фактори, окрім вчительської професійності, впливають на рівень знань школярів.

Емоційна підтримка батьків

У зоні особливої уваги PISA – питання про те, наскільки батьки емоційно підтримують своїх дітей у навчанні. Дослідники вираховують відповідний індекс – EMOSUPS. В Україні цей індекс досить високий: більшість учнів відчувають батьківську підтримку, що додає їм впевненості та сприяє формуванню грамотності з провідних галузей навчання.

«Як свідчать результати, добрі взаємини в родині допомагають підліткам краще почувати себе в закладі освіти, впливають на їхній настрій і рівень успішності. Так, у частині II міжнародного звіту PISA показано, що емоційна підтримка з боку батьків збільшує показники навчальної цілеспрямованості й мотивованості. Учням удається краще ставити перед собою навчальні цілі й досягати їх, коли батьки підтримують їхні зусилля та допомагають їм долати труднощі в школі. Це своєю чергою сприяє досягненню кращих результатів у навчанні. Важливим є те, що належна батьківська підтримка суттєво впливає на успішність учнів у всіх предметних галузях PISA (читання, математика, природничо-наукові дисципліни)», – йдеться у шостому випуску видання «PISA-2018: Україна в центрі уваги».

А от участь батьків у житті закладу освіти, у шкільних заходах практично не впливає на результати навчання учнів.

Соціально-економічний і культурний чинник

Для оцінки соціально-економічного статусу учня у дослідженні PISA використовується індекс економічного, соціального та культурного статусу (ESCS). Він враховує низку змінних, пов’язаних із походженням дитини, серед яких: освіта й робота батьків; наявність в учня вдома певного майна, яке свідчить про матеріальний добробут родини (окрема дитяча кімната, комп’ютер, автомобіль і таке інше) та сприятливе культурне середовище (різноманітні книги, предмети культури, мистецтва). Українські дані PISA-2018 показали, що в нашій країні цей індекс безпосередньо корелює з навчальними досягненнями учня.

«В Україні соціально-економічний статус дитини доволі посутньо впливає на те, яких  результатів у навчанні досягає учень, – зазначає Тетяна Вакуленко. – Така ж тенденція простежується і в інших дослідженнях, зокрема у загальнодержавному моніторинговому дослідженні якості початкової освіти. Ми бачимо, що діти, які повідомляють про те, що вони проводять із батьками вихідні, відвідуючи музеї, виставки, галереї (питання було «Що з переліченого ви робили протягом двох останніх тижнів хоча б раз?»), і от діти, які хоча б раз щось із цього робили (музей, виставка, галерея, концерт), вони мають посутньо вищі результати, ніж ті учні, які не зазначили нічого з того, що перелічено. Так само кількість книг впливає – і на результати учнів початкової школи. Тобто якщо учень має вдома книги, і бачить приклад батьків, які призвичаєні до читання, то це впливає, і результати PISA такої дитини є зазвичай вищими».

За результатами PISA-2018, українські учні з більш високим соціально-економічним статусом мають вищу самоефективність і частіше вважають, що розумові здібності – це те, що вони можуть розвивати, змінити. А це, в свою чергу, сприяє більш високим результатам у навчанні.

Звичка батьків читати

При формуванні читацької грамотності учнів велике значення має те, чи є в родині традиція читання, яка вдома бібліотека, як часто дитина бачить своїх батьків із книгою в руках.

«В анкеті PISA-2018 були додаткові запитання про читацькі звички учня. І ми бачимо, що результати учня із читання залежать від того, чи читають вдома батьки дитини, чи є звичка обговорювати прочитане, обговорювати переглянуті фільми, чи є в принципі традиція передавання книг одне одному  та проведення дискусій про книги, про їх зміст», – розповідає національна координаторка проєкту PISA в Україні.

Рішення батьків щодо дитини

Ще один чинник, від якого опосередковано залежить рівень знань школярів, – це рішення, які батьки приймають щодо розвитку дитини. За словами Тетяни Вакуленко, значення має навіть те, чи відвідувала дитина дитячий садок:

«І в PISA, і в моніторинговому дослідженні якості початкової освіти ми бачимо, що діти, які відвідували дитячий садочок не менше року, мають вищі результати, ніж ті, які не відвідували взагалі. Таке явище може бути пов’язане із тим, що рання соціалізація дозволяє уникнути стресів у початковій школі. Це дозволяє учневі краще адаптуватися до шкільного навчання і створює передумови для формування вмінь учитися, які насамперед і формуються  в початковій школі. Надзвичайно важливо, щоб у початковій школі сформувалися компетентності дитини взаємодіяти в соціумі, як з іншими учнями, так і з вчителем. Діти, які відвідували дитячий садочок, і так само діти, які відвідували гуртки у початковій школі, однозначно мають вищі результати за виконання завдань моніторингового дослідження».

Вибір закладу освіти теж відіграє певну роль у тому, наскільки успішна дитина у навчанні. Дослідження PISA показує, що учні, які навчаються в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах, більш умотивовані до навчання та, як правило, мають вищі показники з читання за результатами тестування. Але обрання батьками кращої школи для своєї дитини – це все ж супутній фактор, а не першопричина успішного навчання.

«Коли ми говоримо про те, що батьки віддають дітей у гімназію, мають багато вдома книжок і так далі – то що саме вплинуло на те, що учень має високі результати? Часто можна сказати, що вплинуло інтегральне середовище, в якому батьки зацікавлені в успіхах своїх дітей, в якому батьки всіляко підтримують своїх дітей, прагнуть обрати найкращий заклад, прагнуть вкладати в дітей кошти, час, ресурси – і це все цілісно й, безумовно, позитивно впливає на формування особистості», – пояснює експертка.

Особистість учня

Роль особистості у власних досягненнях, зокрема навчальних, є первинною, найвизначальнішою, наголошує Тетяна Вакуленко. Як приклад вона наводить феномен так званих стійких учнів – дітей, які демонструють високі результати у навчанні попри відсутність позитивних передумов для цього.

«Це підлітки, які входять у чверть учнів із найнижчим соціально-економічним статусом, але при цьому їхній результат – серед найкращих. Ми називаємо їх «стійкі учні», англійською «resilient». Тобто це учні, які фактично попри обставини мають високі результати. От у нас в Україні таких учнів 12 %. Завдяки чому вони мають ці результати – тут важко сказати, чи це особиста мотивація, чи це тяжіння до навчання. Але тут точно відіграють роль не ті чинники, які ми не можемо змінити, як, наприклад, проживання в сільській місцевості, навчання в не дуже успішній категорії закладів освіти, наявність низького матеріального забезпечення родини, відсутність у родині високого рівня культурних благ – це все входить якраз у показник соціально-економічного статусу. Тобто це діти, які фактично не мали передумов для успішного навчання, але попри відсутність таких передумов вони досягають високих результатів. Швидше за все, це відбувається через їхнє особисте прагнення, можливо, через особистість вчителя, який у них викладає, але це НЕ завдяки умовам, які для них створені, у формальному розумінні цього слова», – зазначає Тетяна Вакуленко.

Очевидно, що на академічну успішність впливає значна кількість факторів, і некоректно говорити, що лише один з них може забезпечити високі навчальні результати. Найвищі шанси на успіх тоді, коли у трикутнику вчитель – учень – батьки існує ефективна взаємодія та налагоджені партнерські відносини.