Безневинні на перший погляд висловлювання можуть посилити неприязнь до математики серед учнів, а уникання цих фраз може допомогти всім школярам побачити себе «математиками», пише американська вчителька Рейчел Фурман в освітньому виданні Edutopia. Наразі вона викладає математику дев’ятикласникам у Новому Орлеані, штат Луїзіана, США. Нещодавно Рейчел Фурман отримала ступінь магістра педагогічних наук у педагогічній школі Університету Джона Гопкінса. Ми підготували переклад її статті та пропонуємо його вашій увазі.
***
Одна з історій, якими я люблю ділитися зі своїми учнями, – це той факт, що я ненавиділа математику, коли навчалася в середній школі. Вони завжди дуже дивуються, коли чують, що їх учитель математики не завжди любив цей предмет. Я пояснюю їм, що основна причина, чому мені не подобався цей предмет, була в тому, що мій учитель змусив мене почуватися нездарою у математиці. На щастя, у мене було достатньо дивовижних вчителів математики, які допомогли мені полюбити цей предмет і повірити в те, що я здатна бути успішною в ньому.
Як вчитель математики я буваю у різних класах і чую, як вчителі говорять речі, які багато років тому ледь не завадити мені полюбити цей предмет. Вкрай важливо, щоб ми, викладачі, несли один перед одним відповідальність за те, що кажемо учням, тому я хочу закликати своїх колег уникати цих фраз у класі.
- ЦЕ ТАКО ЛЕГКО!
Багато учнів ще змалку вирішують, що вони просто «не математики», і несуть це почуття із собою протягом усього навчального шляху. Уявіть, що ви один з цих учнів, сидите в класі, в якому ви ніколи не почувалися впевнено, а ваш учитель розповідає класу, яка легка сьогоднішня задача або тема. Коли ми, викладачі, кажемо це, ми здійснюємо тиск на учнів, які борються з прийняттям цих негативних поглядів на себе та свої здібності. Називаючи щось «легким», ми знецінюємо досвід тих учнів, яким це важко, і створюємо простір, в якому не вітається їхня боротьба чи їхні запитання. Якби я була цим учнем, мені було б страшно та незручно ставити питання чи просити допомоги після того, як було сказано, що щось є «легким».
Як вчителі, зокрема вчителі математики, ми зобов’язані створити простір, що дозволяє учням робити помилки, піддавати все сумніву, а також прищепити їм любов до процесу пошуку рішень проблем. Ми не можемо створити такий простір, коли переконуємо учнів у тому, що вони вже занадто відстали, коли весь контент «легкий».
- ТИ ТАКИЙ РОЗУМНИЙ!
Похвальні відгуки – це величезна частина мого підходу до викладання та управління класом. Але така похвала повинна бути за конкретну поведінку, що повторюється, а не за інтелект. Коли учень, який відчуває, що він не математик, чує, як іншого учня хвалять за те, що він «такий розумний», це лише підсилює негативне ставлення, яке він має до уроку математики та до себе. Це зміцнює віру учня в те, що деякі діти просто розумніші за інших, коли йдеться про математику. Це не лише хибна, але і руйнівна думка, яка може з’явитися у класі.
Замість того, щоб хвалити учнів за їхній інтелект, хваліть їх за наполегливу працю, рішучість, увагу до деталей, навички спілкування, вміння працювати з іншими, використання академічної мови та сміливість у прийнятті академічних ризиків. Обмірковуючи, як висловити похвалу в класі, переконайтеся, що те, за що ви хвалите, є тим, що здатен відтворити будь-який учень у класній кімнаті.
- ВИ ВЖЕ ПОВИННІ ЦЕ ЗНАТИ!
Одна річ, з якою я та багато інших вчителів математики стикалися під час викладання цього предмета, – це те, як подавати матеріал рівнем вище, коли учні мають прогалини у своїх базових навичках. Математика настільки сильно базується на поширенні базових навичок на все більш і більш складні теми, що для учнів це може стати справжнім викликом, якщо вони мали труднощі у минулому. Кажучи учням щось на кшталт «Ви вже повинні це знати», ви не тільки потенційно підтверджуєте їхню думку про те, що вони ніколи не будуть добре знатися на математиці, але й ніби звинувачуєте учнів у тому, в чому може не бути їхньої провини. Можливо, вчитель минулого року щось не пояснив належним чином або ж учні можуть потребувати додаткового роз’яснення. Коли вони потрапляють до вашого класу, то, ймовірно, вже знають, що відстають у засвоєнні матеріалу, і не потрібно, щоб їхня впевненість у собі була ще більше підірвана таким висловлюванням.
Усі вчителі зобов’язані підтримувати своїх учнів та допомагати їм розвивати любов до навчання. А вчителі математики мають ще більший обов’язок навчати учнів вірити в себе в процесі опанування матеріалу. Те, як ми розмовляємо зі своїми учнями, має величезний вплив, і невеликі зміни в тому, що ми говоримо, можуть зробити цей вплив позитивним.
Останні коментарі