Як налаштувати дитину на нестандартний навчальний рік – поради психолога

Ніхто напевно не знає, як цього року буде виглядати навчання в школі: чи  багатозмінна система, чи комбінування дистанційного та очного варіантів, чи ще щось. Але зрозуміло, що цей навчальний рік буде незвичним і непередбачуваним. Це важко навіть для дорослих – не мати впевненості та стабільності, підлаштовуватися до мінливих обставин. Що вже казати про дітей! Дитячий і сімейний психолог Юлія Букіна підготувала рекомендації, як налаштувати школярів, зокрема учнів початкових класів, до навчання у незвичайних обставинах.

Отже, що можуть зробити батьки, щоб пом’якшити входження дитини у цей навчальний рік:

  • Школярику треба заздалегідь розповісти про «незвичну школу». Тобто про ті зміни, що можуть бути у форматі навчання. Як саме про це розповісти, залежить  від рівня усвідомленості дитини. Якщо вона здатна зрозуміти ситуацію, можна пояснити, як є: «Небезпечний вірус нікуди не подівся, тому треба захищати своє здоров’я та здоров’я людей навколо. У вашій школі заняття будуть сплановані таким чином, щоб знизити ризик зараження та забезпечити дітям надійний захист» і тому подібне. Можна згадати, які є заходи безпеки, як вони працюють, як ними користуватися, і головне – що ми самі можемо собі допомогти.
  • Якщо дитина ще не сприймає таки серйозні речі, можна подати інформацію у вигляді казкової історії або навіть пограти у неї.  Як варіант – казка про вірус, що вирішив заволодіти нашим світом. На щастя, у кожної людини є чарівна зброя проти цього вірусу. Яка зброя? Дуже проста – вірус боїться мила та чистої води! Проти нього гарно працюють маски та рукавички. Вірусу заважає дистанція – він не вміє стрибати на великі відстані. Вірус гарно почуває себе у закритих приміщеннях, без чистого повітря, любить робити засідки на партах та стільцях. Але ми знаємо про це і можемо його перехитрити. Будемо ходити в школу за новим розкладом, про який вірус не знає, будемо тримати дистанцію, будемо мити руки, парти, підлогу і т. д. Це мій варіант, для прикладу. Ви можете вигадати свою історію, побудувати її навколо того, що зараз цікавить вашу дитину.
  • Можна таку казку-ситуацію змоделювати без згадки про наше сьогодення, якщо дитина тривожна. Можна програти цю казку разом з дитиною, використовуючи її улюблені іграшки.
  • Ще варіант: утворити зі своєї родини суперкоманду, що має таємну зброю проти вірусу. У команди повинен бути Командир (один з батьків), який розробляє  таємний план подолання ворога та керує своїми Супергероями: розповідає, яка зброя є у команди, як нею користуватися, які хитрощі допоможуть перемогти вірус. Одним з варіантів такої зброї може бути незвична форма навчання у школі: вірус не очікує таких дій, розгубиться і не встигне добратися до дітей.
  • Який би формат спілкування з дитиною ви не обрали, у контексті цього підходу важливо озвучувати їй плани на короткі проміжки часу. Тобто попереджати, які дії будуть у цей період або яка форма навчання планується на найближчий тиждень. Можливість спланувати та контролювати великі проміжки часу нам недоступна, але хоча б на короткі відрізки ми можемо робити прогноз та вибудовувати свої дії. Це додаватиме впевненості  та стабільності дитині.
  • Грайте з дітьми в ігри, які не дуже керовані у процесі та можуть мати непередбачуваний фінал. Наприклад, Твістер, Дженга, усілякі настільні і не тільки, балансири, малювання на мокрому папері, «рвана» аплікація (шматочки паперу не ріжемо ножицями, а хаотично відриваємо пальцями), Каракулі (один гравець з закритими очима малює каракулі, а другий потім у них знаходить та обводить зображення предметів, літер, цифр тощо), Ляпки (схоже на каракулі, тільки тут шукаємо зображення у плямах фарби, що хаотично наляпана на папір), розмальовки з загаданими «неправильними» кольорами, складання з деталей конструктору якихось нових предметів і речей. Тобто нам потрібні такі ігри, що розвивають креативність, психологічну гнучкість та вміння не фіксуватися на певному результаті.  Тут є простір для вашої фантазії.
  • Піклуйтеся про себе, батьки! Щоб допомогти дитині впоратися з мінливими обставинами, ми повинні самі мати внутрішню силу та впевненість.

На жаль, якогось універсального рецепту, як підготувати дитину до цьогорічного навчального процесу, немає. Але розуміючи, що потрібно дитині, та підключивши фантазію й креатив, можна полегшити входження до шкільного формату усій родині.