Коли дитину в школі цькують, перше, що хочеться зробити батьками, – забрати її з ворожого середовища. Багато хто саме так і вчиняє, сподіваючись, що в іншому закладі однокласники будуть добрішими, а вчителі толерантнішими. Однак це спрацьовує не завжди. Особливо якщо дитина «незручна», гіперактивна, із загостреним почуттям справедливості. Якщо це дитина зі СДУГ. Таким дітям усюди не раді, їх зі скандалами виживають із класу, школи. Та якою б напруженою не була ситуація, психолог ГО «Освітній маркер» Юлія Букіна рекомендує батькам боротися за свою дитину. І наводить реальний приклад з власно практики, до чого може призвести неодноразова зміна школи. Отже, історія Марка (ім’я змінено).
Марко завжди був непосидючим хлопчиком. Йому було цікавіше ганяти м’яча, грати в усілякі руханки, ходити в походи, аніж малювати, розфарбовувати чи збирати конструктор. Та й навчання давалося нелегко. Згодом з’ясувалося, що Маркова непосидючість, неуважність, нездатність сконцентруватися, має свою назву – СДУГ. Синдром дефіциту уваги та гіперактивності.
Важливо розуміти, що окрім усього згаданого вище діти зі СДУГ дуже нетерплячі, імпульсивні, погано керують своїми емоціями. Така дитина відрізняється від інших: її «багато» в колективі, вона ніби одночасно у кількох місцях, але не на своєму місці, вона голосно розмовляє, все коментує і завжди на все реагує. Також дуже голосно. Таких дітей не полюбляють вчителі, бо з ними клопітно та незручно. Зате дуже «люблять» інші діти. Люблять як об’єкт глузувань і прискіпувань.
Так от, Марко став потерпати від обох сторін. Вчителька його незлюбила, бо навчається погано, не старається, всі її методики на ньому не спрацьовують. Та ще й мама хлопчика весь час сує якісь рекомендації. Сумнівається у її, вчительки, професійних якостях, чи що?
А для дітей Марко став улюбленою забавкою. Що не зроби з ним, він так кумедно реагує! Кричить, сердиться, кудись біжить, руками махає. Сміх та й годі!
Що тут скажеш… До кінця першого класу перебування Марка у школі стало нестерпним. Не минало жодного дня, щоб у його щоденнику не було зауваження на кшталт «вчинив бійку», «зірвав урок», «ходив по класу», «заважав іншим дітям працювати», «не працював на уроці».
Вчителька наполягала на тому, що Марко повинен вчитися у спеціальній школі для «особливих дітей». Батьки інших учнів підтримували вчительку, та ще й стверджували, що він «дуже небезпечний, агресивний та неадекватний». Директорка школи стала на бік вчительки і батьків, ненав’язливо наголошуючи, що школа спеціалізована, дуже гарна і ця ситуація псує їм усі показники.
Мама Марка здалася. Чому вона не боролися за свою дитину? Я вважаю, що у неї були на те свої причини. І сталося так, як сталося.
У другий клас Марко пішов до іншої школи. В своєму районі. І його ярлик «прийшов» разом із ним. Спочатку всі, і діти і вчителі, до нього придивлялися. Але коли Марк вперше «проштрафився», події почали розгорталися за тим самим сценарієм, що й у попередній школі. І знову мама хлопчика вибрала найлегший шлях – вони вдруге змінили школу. Ще до Нового року. За допомогою до спеціалістів сім’я хлопчика не зверталася. В самій школі якось зарадити ситуації також не намагалися.
Наступна школа була вже подалі від двох попередніх. Мовби шанс почати все з нової сторінки. Але… За деякий час ситуація почала повторюватися. Майже за тим самим сценарієм. Для всіх дієвих сторін. І фінал був таким самим.
Ця історія мала не дуже приємне продовження. Загалом Марк змінив 6 (!!!) шкіл. І старші класи закінчував на домашньому навчанні. Саме у цей час наші шляхи перетнулися. До мене звернулася мама, бо у хлопчика виявилося багато проблем, що заважали йому будувати подальше життя. Дуже низька самооцінка, невпевненість у собі та своїх силах. Невміння налагоджувати та підтримувати комунікацію з іншими людьми. Майже нерозвинуті навички постановки цілей і способів їх досягнення. Досить низький рівень соціальної адаптації. Сумно! Бо долати наслідки дитячих ситуацій у цьому віці – тривала та непроста робота.
Історія Марка – це ще одне нагадування про надважливу роль батьків у подоланні булінгу. І про те, що ситуація сама собою не виправиться, потрібно втручання спеціалістів. І все це важливо робити вчасно!
Останні коментарі