Реформа системи фінансування шкіл: місія можлива?

Змінити роль і функції управлінь освіти, забезпечити прозорий розподіл коштів між школами, навчити директорів фінансовій грамотності – ось три обов’язкові кроки для впровадження автономії у середній освіті. Чи реально здійснити їх зараз і що потрібно, щоб прискорити реформу? Про це говорили учасники панельної дискусії «Запровадження автономії у середній освіті», що відбулася в межах форуму «Реформи в Харкові: успіхи та виклики».

Біда української освіти не тільки у браку грошей, а й у тому, що кошти розподіляються та використовуються непрозоро, констатує освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Він наводить приклад: одній зі шкіл міста Хмельницького виділено 362 тисячі гривень на клас на рік, а сусідній школі – 745 тисяч. Тобто фінансування закладів освіти дуже сильно залежить від того, що вирішить місцева влада. І так по всій Україні: найбільші шматки фінансового «пирога», як правило, отримують лояльні школи.

З іншого боку, місцеві органи влади не завжди в курсі нагальних потреб навчальних закладів, бо деякі директори не подають до управлінь освіти відповідні бюджетні запити – або подають неповні. Причини, на думку Сергія Горбачова, такі: страх зіпсувати відносини з чиновниками від освіти та банальне незнання.

«Хто вчив наших директорів, як треба складати бюджет, як треба складати запит, які коди бюджетного класифікатора є, коди видатків, коди доходів, яким чином це все працює? Коли я, маючи досвід 90-х років, а наша школа була майже повністю автономна, взявся зараз це робити, то побачив, що все-таки це дійсно складно. Я десь місяця два розбирався з цими всіма речами, поки склав такий запит, який було не соромно віддати в управління освіти. Тобто цьому треба вчити», – наголошує освітній омбудсмен.

Наразі школи не можуть не тільки впливати на розподіл коштів, але й вільно ними розпоряджатися. Цю функцію виконують департаменти й управління освіти – і часто не дуже успішно. Деякі прихильники фінансової автономії шкіл пропонують діяти радикально та взагалі прибрати цю «зайву» ланку, однак експерти застерігають від такого кроку.

«Перша думка, яка з’являється у подібних випадках, – воно неефективне, треба його прибрати. Але потім почали рахувати, наскільки буде дорожче в кожній школі утримувати головного бухгалтера, а ще спеціаліста, який буде тендери проводити, – тобто доведеться збільшити штат бухгалтерів в рази. І виходить економія не дуже економною, – каже співзасновниця ГО «Батьки SOS» Олена Бондаренко. – Сьогодні обговорюється така ідея: чи можуть управління освіти бути ефективними сервісними центрами. Адже є компанії приватні, які використовують аутсорсинг, фірму, що працює не так, як бухгалтерія при управлінні освіти, а як компанія для клієнтів».

 

Фінансова автономія дозволить школам самостійно розпоряджатися виділеними коштами, а також залучати додаткові – за рахунок грантів, платних освітніх послуг і так далі. Втім, більш широкі можливості передбачають більш високу відповідальність: за кожну витрачену бюджетну копійку доведеться звітувати директорам закладів. Тому вони не квапляться запроваджувати автономію в своїх школах. З цієї ж причини перехід на автономію не можна нав’язувати «зверху», пояснюють експерти:  більшість керівників закладів освіти просто звільняться, щоб не відповідати за те, на чому не розуміються. Тож знову постає питання навчання директорів бюджетуванню та фінансовому менеджменту. Організувати таке навчання вже зараз готові експерти з громадського сектору.

«Є люди, громадські активісти, які готові приїхати та безкоштовно вчити, і ці люди є фінансовими експертами. Вони кажуть: оплатіть нам проїзд з іншого міста, ми приїдемо, виділимо свій час і навчимо. Тобто запит на те, щоб були зміни, є», – наголошує Катерина Святець, голова правління Харківської Реформаторської Коаліції та керівниця ГО «Благосвіт».

Шляхи запровадження автономії в школах залежать ще й від того, яка роль відводитиметься директорові закладу – менеджера або освітянина, впевнена співзасновниця ГО «Батьки SOS» Альона Парфьонова.

«У світі є два підходи, які абсолютно кардинальні. З одного боку, ми вважаємо, що директор має бути ефективним менеджером, а з іншого боку, ми розуміємо, що школа – це освітня установа. Тож яку функцію має виконувати директор: бути ефективним менеджером чи все ж таки розумітися на підходах до якісної освіти? Ця дискусія триває вже досить довго, саме з цього розуміння ролі директора закладу освіти і випливає те, що ми будемо мати далі», – вважає юристка.

Найважливіша подія, що зараз відбувається в українській освіті, – це доопрацювання нового закону про загальну середню освіту. Саме цей документ визначить правила, за якими функціонуватимуть школи вже у найближчому майбутньому. Тому спікери форуму закликають активних освітян, батьків долучатися до обговорення законопроекту та вносити свої пропозиції до нього.

Довідково. Форум «Реформи в Харкові: успіхи та виклики» організовано Харківською Реформаторською Коаліцією в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID/ENGAGE) та здійснюється Pact Ukraine.