НУШ: як оцінюють реформу мами школярів?

Портал «Нова українська школа» зібрав відгуки батьків дітей, які закінчили перший клас НУШ. Матері школяриків розповіли, що їм сподобалося у реформі, а що розчарувало. Наводимо найважливіші фрагменти відгуків.

Олеся, Івано-Франківськ

«У нас досі задають домашні завдання. З німецької – читати, з математики – з десяток прикладів і задачу чи переписати пару рядків цифр і задачу. З української – переписати текст. Це все займає годину-півтори, але за невиконання не сварять, тому донька виконує залежно від настрою. Щоправда, її це все напружує, бо вона пізно приходить з тренувань…

Загалом ідея НУШ мені подобається, але її важко впроваджувати, коли спрацьовує людський фактор. Не всі хочуть чогось нового. Хотілося б, щоб вчителям зверху донесли, щоб не мучили дітей домашкою. І щоб доносили це не батьки, бо через це можуть бути конфлікти».

Олеся, Вінниця

«Можливо, усе залежить від вчителя і школи. У нас не видно, щоб з НУШ щось змінилося. Так, є LEGO, діти іноді з ним граються. Але в мене є старший син, і в нього в 1 класі зазвичай було по чотири уроки щодня. Один раз п’ять. А зараз у нас тричі на тиждень п’ять уроків і двічі – чотири.

Шкодую, що син пішов до школи у 6 років. Він дуже втомлюється. Іноді після уроків лягав спати.

Я читала, що в НУШ діти мають багато часу проводити на свіжому повітрі, вивчати природу, робити досліди. У нас цього не було взагалі. Тільки наприкінці навчального року двічі ходили на вулицю…

Щодня є домашнє завдання».

Ірина, Нова Каховка Херсонської області   

Коли ми побачили клас – здалося, що це не школа, а модний офіс. Комфортне середовище, одномісні парти, на яких дитина сама може організувати свій простір. Ноутбук, мультимедійна дошка, телевізор. На стінах немає вільного місця: тут – “лідер дня”, тут – “настрій”. Висоту парти і стільця можна регулювати залежно від росту. Це зручно. Клас у нас дуже великий, і парти переставляють. У дітей є коврики, на яких вони разом граються.

У класі 26 учнів, на кожного є мікроскоп. А крім того – багато навчальних матеріалів. Нічого від дітей не ховають, усе відкрито…

Оцінок у нас немає… Домашніх завдань не було, що нас дуже порадувало. Вдома нам сказали відпочивати…

Я приємно здивована НУШ. Тим, який це все має вигляд навіть не в Києві чи в обласному центрі, а в нас, у маленькому місті».

Наталя, село Дережне Рівненської області

«Перехід з садочка до школи був м’яким. На ранкових зустрічах вони собі просинаються гарненько і налаштовуються на роботу. У дітей було багато екскурсій: і в пожежну частину, і в санаторій, і просто уроки надворі, під час яких вони ходили з лупами.

На ранкові зустрічі приходили гості з міні-лекціями: вчителька запрошувала і бандуристку, коли діти вивчали інструменти, і шахіста. Це цікаво, і дитина хоче до школи щодня…

І щоденники, і домашні завдання у доньки у класі були, але я думаю, що вони потрібні. Як без них? Виконання домашньої роботи в доньки забирало 15 хвилин».