Новий статут для нової школи: активісти запускають проект

Яким має бути статут школи, аби забезпечити їй академічну і фінансову свободу, довіру та підтримку учнів і батьків? Це питання стало головною темою круглого столу «Нова школа», в якому взяли участь вчителі, директори закладів освіти, юристи, батьки школярів та представники громадських організацій, в тому числі ГО «Освітній Маркер».

Прийнятий цього року закон «Про освіту» відкрив нові можливості для шкіл, дозволив по-іншому поглянути на вирішення наявних проблем. Втім, школи не поспішають використовувати ці можливості та продовжують працювати, не приводячи свої статути у відповідність до законодавчих змін. Взяти ініціативу в свої руки вирішили громадські активісти. Харківська реформаторська коаліція та ГО «Благосвіт» організували круглий стіл, щоб спільно з освітянами, батьками та іншими  стейкхолдерами напрацювати зміни, які варто прописати у статуті сучасної школи.

Найбільш жваве обговорення викликало питання фінансування шкіл. На думку фахівців, оптимальним було б використання моделі «Гроші ходять за дитиною», яка наразі впроваджується в медичній сфері. Це дозволило б створити конкурентне середовище, в умовах якого школи та вчителі були б зацікавлені у розвитку й наданні більш якісних освітніх послуг. Однак ініціювати подібні зміни – компетенція МОН. Зате забезпечити прозорість залучення школою додаткових коштів і їх витрачання можна й на місцевому рівні. Один з варіантів – використання освітньої платіжної платформи EduPay.

«Ми реалізували функціонал, який називається «Свідома благодійність». Він дозволяє контролювати благодійні внески на рахунок школи, залучати фінансування не так, як зараз – готівкою у фонд школи або фонд класу, а цільовим шляхом. Тобто школа публікує на сайті конкретну потребу, наприклад, ремонт спортивної зали, і батьки перераховують гроші на офіційний рахунок школи – в тому обсязі, в якому вважають за потрібне. Гроші потрапляють на рахунок, школа їх витрачає та прикріплює звіт, який автоматично відсилається на електронну пошту кожного з батьків», – розповідає Тетяна Єфімова, керівник проекту EduPay.

Цією системою наразі користуються понад півтори тисячі освітніх закладів по всій Україні. У Харкові ж підключитися до EduPay поки не наважилася жодна школа. Відсутність прозорого обігу коштів, як констатували учасники круглого стола, породжує недовіру з боку батьків та унеможливлює ефективну співпрацю між ними та вчителями, адміністрацією закладу. Як результат – скандали, конфлікти, непорозуміння. Тож однією з найважливіших задач є налагодження партнерських відносин між батьками та школою.

Також в ході спілкування учасники заходу визначили такі пріоритети: зменшити залежність закладів від районних управлінь освіти та профільного департаменту, покращити шкільний менеджмент і забезпечити ефективне самоврядування, підключити громадськість до виборів директорів шкіл, створити умови для академічної свободи вчителів. Організатори круглого столу пообіцяли опрацювати  всі пропозиції та врахувати їх при написанні зразкового статуту, який планується випробувати в одній зі шкіл Харківщини.

«Ми хочемо на базі однієї школи реалізувати пілотний проект, подивитися, як це буде працювати. І потім вже, розуміючи, що ми зробили вірно, а що ні, ми проведемо ряд семінарів і тренінгів для активних батьків, вчителів, директорів – і їм ми розповімо, які саме зміни ми здійснили. Що було успішним, а що не вдалося», – зазначає голова правління Харківської реформаторської коаліції Катерина Святець.

Активісти вже мають на прикметі заклад, у якому може бути реалізований пілотний проект.