Україна переймає європейський досвід подолання булінгу

Разом з експертами зі Швеції, Литви та Фінляндії українські освітяни опановують провідні  практики боротьби з цькуванням у шкільних колективах. Задача номер один – взяти найкраще з європейського досвіду та вітчизняних напрацювань і об’єднати ці матеріали в онлайн-курс для вчителів. Створенням цього курсу займається спеціальна робоча група при МОН, до складу якої входить представниця ГО «Освітній Маркер» психолог Юлія Букіна. Фахівці мають завершити свою роботу до кінця року: старт онлайн-курсу заплановано на січень 2019-го.

26 жовтня чиновники МОН, члени робочої групи, іноземні делегації з Фінляндії, Швеції, працівники Посольства Литовської Республіки та українські освітяни зустрілися в Києві на міжнародній конференції «Цькування у шкільних колективах (булінг): політики і практики запобігання та подолання». Учасники презентували кращі європейські та вітчизняні практики протидії цькуванню, а також обговорили шляхи адаптації європейського досвіду в Україні. Цілий комплекс антибулінгових заходів запропонували литовці, які досягли значних успіхів у боротьбі з цькуванням.

«Наша країна подолала булінг в досить короткий термін. У нас є практичні діючі техніки, якими ми хочемо поділитися з Україною. Дивлячись на українську школу, ми впізнаємо той стан, коли крок за кроком йде просування до змін, – зазначив Гінтарас Стєпонавічюс, депутат Сейму  Литовської Республіки. – Це дуже добре – побалакати тут, на конференції, але цього недостатньо. Треба робити практичні кроки. З нашого боку ми поділимося найкращими напрацюваннями у сфері подолання булінгу».

Кожен четвертий підліток в Україні зазнав цькування протягом 2016/2017 навчального року. Половина з тих, хто став жертвою булінгу, не повідомили про це нікому – такі дані оприлюднило українське Міністерство освіти і науки. Фахівці визнають: наразі цькування є проблемою державного масштабу. І загостренню цієї проблеми сприяє неблагополучна ситуація в країні.

«Булінг – не притаманна українському суспільству формація. Але емоційний стан в країні, де йде війна, досить негативний та агресивний, що дуже погано впливає на емоційний стан дітей, – вважає Олена Фіданян, директор Департаменту освіти і науки Київської міської ради. – Якщо дитина виходить із теплої атмосфери школи або садочка в агресивний та байдужий світ суспільства, своєї родини – дитина все одно заражається цим негативом. Тому вирішити проблему булінгу силами однієї освіти неможливо, це можна зробити тільки силами всієї громади».

Сімейний психолог Юлія Букіна погоджується: розв’язувати проблему цькування у шкільних колективах треба комплексно. Робота має проводитися з усіма учасниками освітнього процесу – учнями, вчителями, керівниками навчальних закладів, батьками. Бо коли у школі виникає конфлікт, у більшості випадків жодна зі сторін не знає, що робити, аби владнати ситуацію. Онлайн-курс з протидії булінгу, який розробляє робоча група при МОН, має стати для педагогів практичним путівником на шляху до подолання цькування. А педагоги, в свою чергу, зможуть залучити до цього процесу батьків школярів.

«Матеріалів щодо протидії булінгу дуже багато, однак вчителі їх майже не використовують. Тому зараз стоїть завдання обрати найкращі методики, адаптувати та систематизувати їх, зробити максимально зручними для користування, – розповідає психолог Юлія Букіна, представниця ГО «Освітній Маркер». – Особисто я вбачаю необхідність розробити такі матеріали ще й окремо для батьків, бо у ситуації булінгу вони зазвичай виявляються абсолютно безпорадними. Зі своєї практики можу сказати, що батьки просто не знають, як захистити свою дитину від цькування, або бояться вдаватися до якихось дій, щоб не розгнівати адміністрацію школи, вчителя. Насправді ж школа та батьки мають співпрацювати, діяти разом».

Також на конференції була озвучена проблема мобінгу, тобто цькування у робочому колективі, в даному випадку – педагогічному. На думку Віктора Огнев’юка, ректора Київського університету імені Бориса Грінченка, мобінг серед вчителів негативно відбивається на емоційному стані учнів. Особливо небезпечна ситуація, коли на педагогічних працівників здійснює тиск директор школи – а це найпоширеніший варіант мобінгу. В такому випадку учні «беруть приклад» з директора, який булить вчителя, і теж починають ставитися до нього зневажливо. Тому Віктор Огнев’юк переконаний, що подолати булінг не можна, поки існує мобінг у педагогічному колективі.

ГО «Освітній Маркер» має у своєму розпорядженні матеріали міжнародної конференції – найцікавіші з них будуть опубліковані на нашому сайті. Слідкуйте за оновленнями!