7 порад для вчителів інклюзивних класів

Переважна більшість українських шкіл ніколи не працювала з учнями, які мають особливі освітні потреби. Втім, інклюзія поступово набуває поширення – у прийдешньому навчальному році в сотнях закладів по всій країні відкриються інклюзивні класи.  Методики роботи з «особливими» учнями різняться в залежності від виду порушення, яке має дитина. Однак є й універсальні прийоми, що допоможуть вчителю створити здорову атмосферу в інклюзивному класі.

Свої рекомендації на цю тему виданню «Освіторія» надали тренери курсу «Разом», що готує спеціалістів з інклюзивного навчання:  тифлопедагог, кандидат педагогічних наук Наталя Гладких, очільниця ГО «Бачити серцем» Олеся Яскевич та засновниця проекту «ДивоГра», психолог Ганна Усатенко.

  1. Запорука успіху – командна робота

Для успішної адаптації «особливого» учня в класі окрім вчителя йому має допомагати ціла команда спеціалістів, починаючи з психолога, соцпрацівника та закінчуючи дефектологом. Одні з ключових гравців у цій команді – батьки дитини. Фахівці радять працювати і з батьками решти учнів – ще до початку занять пояснити їм, що таке інклюзивне навчання, розповісти про особливості здоров’я, які має «особливий» учень. І звісно, роботу в класі треба будувати таким чином, щоб цей учень був невід’ємною частиною дитячого колективу.

  1. Унормування різноманіття

Діти в класі мають знати, що всі люди – різні, і це абсолютно нормально. Щоб учням було легше зрозуміти свого «особливого» однокласника, фахівці радять запропонувати їм відповідну гру. Наприклад, якщо дитина погано бачить, можна зав’язати іншим дітям очі і попросити їх спробувати походити по класу.

  1. Акцентування уваги на сильних сторонах дитини

У сучасній освітній практиці вважається, що школяр швидше прогресуватиме у тому, що йому добре вдається, ніж у тому, що для нього важко. Будь-яка дитина має певні здібності, робить щось краще за інших – саме на цих здібностях і треба акцентувати увагу.

  1. Використання комунікативних паспортів

Спеціалісти рекомендують вчителям скористатися ідеєю польських шкіл – запровадити заповнення комунікативних паспортів «особливих» учнів. У такий паспорт вносяться дані про індивідуальність дитини, її інтереси, навички самообслуговування, важливі режимні моменти тощо.

  1. Практикування скаффолдингу

Поняття «скаффолдинг»  означає створення умов для підвищення успішності учня. Сенс у тому, щоб дитина вчилася тому, що їй цікаво, але що вона поки не може зробити самостійно. Звісно, при цьому учню потрібна підтримка – вона може бути вербальною (якісь підбадьорюючі слова), фізичною (робити щось з дитиною разом «рука в руці»), у вигляді підказки, візуального стимулу і т. п. Єдине, чого категорично не можна – так це виконувати завдання замість учня.

  1. Розробка різнорівневих завдань

Важливо, щоб всім учням було цікаво навчатися, орієнтуватися лише на «особливу» дитину не треба. У цій ситуації якнайкраще підходять різнорівневі завдання, які діти будуть виконувати кожен на своєму рівні в залежності від своїх можливостей, здібностей.

  1. Візуалізація

Щоб подати матеріал зрозуміло та доступно всім дітям, варто використовувати візуальні образи, піктограми, картинки. Особливо це корисно для учнів, які не розмовляють. Втім, візуалізація – це універсальний спосіб донесення інформації до будь-якої дитини.