МОН: місцева влада створила «нестачу» освітньої субвенції

Цьогорічна освітня субвенція розрахована таким чином, щоб коштів на виплату підвищеної заробітної плати вчителям вистачило в усіх регіонах і населених пунктах країни, запевняють у Міністерстві освіти і науки України. Прес-служба відомства звинувачує владу на місцях у маніпулюванні цифрами та виокремлює 4 основні причини нестачі коштів.

У МОН нагадали, що цього року при розподілі коштів освітньої субвенції між місцевими бюджетами була вперше застосована спеціальна формула, яка нібито «враховує всі ключові параметри» і «є справедливою та абсолютно прозорою». Минулого року, коли розрахунки велися не за цією формулою, а базувалися на пропозиціях місцевих органів влади, розмір освітньої субвенції – 52,6 млрд грн – був завищений, вважають у міністерстві. Адже фактично на зарплату вчителям пішло 48,5 млрд грн, тобто ще понад 4 мільярди залишилися невикористаними.

Цього ж року освітня субвенція, розрахована за спеціальною формулою, склала 61,7 млрд грн з урахуванням підвищення  вчительських зарплат.

«Якщо порівняти 61,7 млрд грн цьогорічної освітньої субвенції з фактичними минулорічними витратами (48,5 млрд грн), то ми побачимо зростання на 27 %. Тому заява Уряду про підвищення зарплати в цьому році на 25 % є фінансово забезпеченою. До того ж, місцевим органам управління не слід забувати про залишки минулорічної освітньої субвенції на своїх рахунках (4,1 млрд грн)», – йдеться у повідомленні прес-служби МОН.

У відомстві виокремили 4 основні причини нестачі коштів освітньої субвенції на місцях:

  • маніпулювання рішеннями уряду – мовляв, місцева влада відправляє вчителів у неоплачувану відпустку під час карантину та зменшує надбавки за престижність праці з 20 % до 5 %, тоді як постанова КМУ № 23 передбачає підвищення нижнього порога надбавки з 1 до 5 %, а вищого – з 20 до 30 %;
  • створення великої кількості спеціалізованих шкіл, ліцеїв з поглибленим вивчення певних предметів, що передбачає більшу кількість видатків на одного учня та вищий фонд зарплати;
  • подання до МОН некоректної інформації щодо учнівського контингенту;
  • низька наповнюваність класів у школах деяких міст, що мають статус міста обласного значення.

У МОН  зазначають, що якщо недостатність обсягу освітньої субвенції в окремих місцевостях все ж таки буде підтверджено, відомство може виділити додаткове фінансування з резервного фонду.