Спрямований на розгляд парламенту проект закону «Про повну загальну середню освіту» передбачає чимало новацій, що стосуються вчителів, учнів, їх батьків та освітніх управлінців. Пропонуємо розібратися, які можливості для школярів закладені у документі.
Як зазначають у МОН, одна з основних новацій – механізм визначення власної освітньої траєкторії для кожної дитини.
«Для учнів з особливими освітніми потребами побудова такої траєкторії – можливість для успішної інтеграції у життя звичайної школи. Для дітей, які серйозно навчаються ще поза школою, наприклад, ходять на спорт чи в музичну школу, – це можливість зарахувати отримані не в закладі знання, а вивільнений час використати на домашнє завдання чи іншу роботу. Для учнів, які перебувають на домашньому навчанні, цей механізм дозволить просто та безпечно зарахувати свої навчальні досягнення та отримати документ про повну загальну середню освіту», – пояснила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Щоб визначити індивідуальну траєкторію та навчатися за нею, учень або його батьки мають подати відповідну заяву до школи. Згідно з траєкторією буде розроблено індивідуальний навчальний план – його писатимуть разом педагоги, батьки та учень. План схвалюється педрадою та затверджується директором.
Для підтвердження знань, здобутих поза школою, буде проводитись звичайне річне оцінювання чи ДПА. У випадку з домашньою формою навчання учень проходитиме семестрове оцінювання (тобто два на рік).
У документі також прописані два адаптаційні цикли навчання: 1-2 клас та 5-6 клас. У МОН вважають, що це дозволить надати додаткову підтримку дітям у найбільш вразливі періоди шкільного життя.
Проект закону передбачає й розвиток нового освітнього простору. Зокрема, медіатеки та ресурсні кімнати, які створюються передусім для дітей з особливими освітніми потребами, мають стати нормою для українських шкіл.
Також документ закріплює право дітей на навчання у медичних закладах.
«Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа нарешті отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах. Їхнє право на навчання має бути закріплене саме на рівні закону, щоб більше ніколи ми не стикалися з ситуацією, коли в Україні при лікарнях роками живуть наші занедбані та усіма забуті діти», – сказала Гриневич.
Ще один механізм, який дає дітям цей закон, – реальний вибір предметів варіативної складової.
«Адже як зараз – все впирається в недостатність годин, тому де-факто вибіркову складову обирає школа, а не школяр. Цей же закон дає можливість створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів, коли дисципліну слухає не один клас, а збірна група з учнів класів однієї паралелі та суміжних класів. Завдяки цим групам діти зможуть справді вибрати, що вони вчитимуть, який вибірковий предмет їх дійсно цікавить. Особливо це актуально для старшої профільної школи, зміст освіти якої має максимально відповідати потребам, інтересам та планам дитини на майбутнє», – пояснила очільниця МОН.
Останні коментарі