Як захистити дитину від цькування у школі – про це у Харкові говорили учасники інформаційного семінару, який організували ГО «Освітній Маркер» і ГО «Благосвіт». Захід пройшов у вигляді живої бесіди, в ході якої експерти розібрали реальні життєві ситуації, відповіли на питання батьків і дали їм практичні поради.
Донька Оксани навчається у третьому класі. Жінка розповідає: один з однокласників дівчинки зазнає постійного тиску з боку вчительки. Непосидючість і надмірна активність хлопчика настільки дратують педагога, що вона стала свідомо налаштовувати інших дітей та їх батьків проти дитини. В такий спосіб, вважає Оксана, класний керівник намагається позбутися неугодного учня.
«Зі слів доньки, вчитель просила дітей сказати своїм батькам, що цей хлопчик заважає їм навчатися. Днями навіть були батьківські збори, присвячені цій ситуації. Вчитель розповідала, що хлопчик нібито погано поводиться, як доказ показала нам пожовані ручки. На щастя, більшість батьків ставляться до дитини добре, – зазначає Оксана. – Однак ситуація продовжує загострюватися: у школі почали тиснути на маму хлопчика. Жінці погрожують зверненням до служби у справах дітей щодо неналежного виконання нею батьківських обов’язків. Мама-одиначка боїться, що у неї заберуть дитину, і не знає, що робити».
Ситуації, коли об’єктами булінгу стають не лише «незручні» діти, але й їх батьки – не рідкість, констатує сімейний психолог Юлія Букіна. У її практиці траплялися випадки, коли шляхом погроз, психологічного тиску на батьків адміністрація школи добивалася переведення учня до іншого закладу. Однак фахівець вважає, що це не вихід, і радить захищати дитину та себе.
«Не треба боятися відстоювати свою дитину – навпаки, в цій ситуації дуже важливо показати, що ви на її боці, що ви її підтримуєте. Якщо відчуваєте, що самі не впораєтеся, зверніться за психологічною або юридичною допомогою, – каже сімейний психолог Юлія Букіна. – Коли ініціаторами цькування є інші школярі, так само не можна бездіяти, сподіватися, що діти самі між собою розберуться. Ситуація булінгу небезпечна тим, що діти самостійно не можуть з неї вийти, для вирішення конфлікту обов’язково потрібне втручання дорослих».
Правозахисник Костянтин Карелов наголошує: на сьогодні у правовому полі не існує такого поняття, як булінг. А той антибулінговий законопроект, який Верховна Рада схвалила у першому читанні, мало що змінить, якщо його приймуть у нинішній редакції. Костянтин розробив до цього документу 34 поправки і сподівається, що автори включать їх до нової редакції законопроекту. Поки питання булінгу не врегульоване законодавчо, юрист рекомендує користуватися тими можливостями та правовими нормами, які є наразі.
«Не можна замовчувати ситуацію булінгу, навіть якщо вона виникла один раз. Це не значить, що треба одразу йти та писати заяву до поліції – це все одно що стріляти з гармати по горобцях, якщо це одиничний випадок. Але залишати його без уваги також не можна, – вважає правозахисник Костянтин Карелов. – Якщо ж конфлікт набирає обертів, а батьки не знають, що робити, варто звернутися або до юристів, або до громадських організацій, які розуміють цей механізм і можуть правильно оцінити ситуацію. І вже відповідно до цього буде запропоноване якесь рішення».
Мама трьох дітей Віра Волкова шкодує, що такий інформаційний семінар не трапився в її житті раніше – до того, як жертвою цькування став її середній син. Шестикласника принижувала та ображала вчителька, однак Віра не одразу зрозуміла, що з дитиною щось не так.
«Найстрашніше те, що син мені жалівся, він казав, що вчителька погано з ним поводиться, а я не вірила, думала, що він перебільшує. Схаменулася лише тоді, коли мені інші діти сказали: «А ви знаєте, що вашого Богданчика вчителька ображає?». Вже після цього я почала розбиратися, шукати управу на цього педагога», – розповідає Віра Волкова.
Жінці довелося добряче повоювати зі школою, перш ніж конфлікт було вирішено – завдяки втручанню правозахисників. Однак не всі батьки такі рішучі, коли мова йде про активні дії, зазначає директор ГО «Благосвіт» Катерина Святець.
«У мене телефон червоний від дзвінків батьків, які скаржаться на неприйнятні дії вчителів або керівництва школи, та коли я пропоную написати офіційний запит, ентузіазм одразу зникає. Люди бояться «світити» своє прізвище, писати заяви, але ж ми не можемо зробити це замість них. Тож закликаємо батьків бути сміливішими, відстоювати права своїх дітей – а ми у цьому допоможемо», – каже Катерина Святець.
«Узагальнивши свій досвід і наявну інформацію, ми плануємо розробити алгоритм дій у випадку булінгу окремо для батьків, для дітей та для вчителів. Якогось універсального рішення тут не може бути, але ми дамо певний орієнтир – що робити, куди звертатися, аби припинити цькування. Ці матеріали будуть у вільному доступі в Інтернеті», – зазначає директор ГО «Освітній Маркер» Олександр Ганюшкін.
Останні коментарі