Мінцифра готує діджиталізацію шкільної освіти

Проєкт Національної освітньої електронної платформи, над яким працювало МОН за керівництва Лілії Гриневич, фактично згорнуто, натомість Мінцифра почала розробку Освітньої інформаційної системи (ОІС), що має охопити всі процеси шкільного навчання. Про це у своєму блозі на сайті видання LB.ua пише Дмитро Гамаш, виконавчий директор ГС «Національна освітня асоціація». Наразі Асоціація долучена до створення одного з модулів ОІС, який міститиме електронні навчальні матеріали. Зокрема, розробляється нова процедура експертизи та відбору е-підручників і цифрових освітніх сервісів.

Освітня інформаційна система задумана як багатомодульна платформа, якою зможуть користуватися вчителі, учні та їхні батьки, а також чиновники від освіти. Передбачається, що школярам ОІС забезпечить доступ до е-підручників та освітніх сервісів, педагоги з її допомогою вдосконалюватимуть свою майстерність і опановуватимуть новітні методики навчання, а управлінці отримуватимуть інформацію для аналізу та прийняття рішень. Батьки учнів завдяки платформі зможуть контролювати місцезнаходження своїх дітей під час уроків, дізнаватися їх оцінки та комунікувати зі школою, вчителями.

«Серцем» ОІС стане центральна база даних, в яку надходитиме вся інформація про процеси у школі. Відтак будуть створені реєстр усіх закладів освіти з персональними даними працівників та реєстр учнів. Чому це важливо? Бо навіть наявність кількох баз даних – Державної інформаційної системи освіти (ДІСО), Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), Інституту освітньої аналітики, Українського центру оцінювання якості освіти та інших – не дозволяє скласти оперативну картину про стан справ у школі», – зазначає Дмитро Гамаш.

Один з модулів ОІС складатиметься з електронних навчальних матеріалів. За словами виконавчого директора ГС «Національна освітня асоціація», наразі цей модуль нема чим наповнювати.

«Дворічний експеримент МОН зі створення електронних підручників успіху не мав. Не в останню чергу і через те, що вимоги, які висувалися перед авторами цифрового освітнього контенту, не відповідали сучасним уявленням про е-підручник. Тепер же слід виробити спільне – для МОН та виробників – бачення е-підручників для цифрової школи та формалізувати нову процедуру грифування. Саме до вирішення цього завдання й долучилася Національна освітня асоціація», – пояснює Дмитро Гамаш.

Він зазначає, що на шляху до впровадження ОІС є дві значні перешкоди:

  • необхідність внесення змін у законодавство;
  • відсутність у багатьох школах підключення до Інтернету або його низька швидкість.

Зараз Мінцифра  створює мапу покриття, щоб отримати реальні дані щодо наявності та якості Інтернету в навчальних закладах. Планується, що до 2024 року доступ до високошвидкісного Інтернету матимуть 100 % шкіл України.

«Нова ОІС дозволить змінити чинну модель шкільного навчання. Ні, вона не позбавить учителів роботи, а переведе їх на новий рівень професійних можливостей. Відтак якісну загальну середню освіту можна буде здобути не лише відвідуючи школу впродовж певної кількості років, а практично у будь-якому місці, маючи підключений до інтернету комп’ютер. Чи то в сільській місцевості, де планується закриття малокомплектних шкіл, чи на окупованих Росією територіях, чи за кордоном, куди змушені були податися батьки-заробітчани», – резюмує Дмитро Гамаш.