Викорінити побори в школах = здолати булінг?

Кращий спосіб захистити від цькування учнів, батьки яких відмовляються робити «добровільні» внески, – це припинити практику збору коштів до шкільних фондів. У цьому впевнені організатори прес-конференції «Стоп булінгу та поборам в школах та дитячих закладах!», яка пройшла 7 листопада у Харкові.

Скандальна історія у 151-й школі, коли дитину принизили і демонстративно не пригостили тортом, стала гучним сигналом тривоги. Сигналом, який почула вся країна. Тепер головне – зробити висновки з цієї історії та не дати їй повторитися. А для цього необхідно усунути першопричину – масову практику збору коштів з батьків «на потреби» класу та школи.

Представник ГО «Благосвіт» адвокат Костянтин Карелов зазначає: адміністрації навчальних закладів маніпулюють батьками, посилаючись на недостатнє фінансування. Водночас, за даними Державної казначейської служби, станом на 1 листопада в Харківській області на депозитних рахунках місцевих бюджетів залишається понад 850 мільйонів гривень. Тобто кошти, які можна було б спрямувати в тому числі на освіту, є, але вони не використовуються. Бо немає бюджетних запитів на фінансування реальних потреб шкіл – часто керівникам закладів простіше зібрати гроші на ці потреби з батьків. Разом з тим є батьки, які у прагненні «покращити умови навчання дітей» починають виходити за межі здорового глузду. Аби таких «перегинів» не було, Костянтин Карелов пропонує запозичити досвід інших країн, зокрема Фінляндії.

«Вони на рівні уряду провели та закріпили норму, яка забороняє будь-який вид подарунків, фінансування від учасників освітнього процесу по відношенню до того навчального закладу, де вчаться їх діти, – розповідає адвокат. – На мій погляд, це б вирішило питання, пов’язані з тим, аби прибрати саму причину конфлікту, яку породжують гроші, фінансування від батьків. Є гарний принцип, який працює в усьому світі, – освіта дітей в жодному разі не має залежати від фінансового становища їх батьків».

Нездача грошей – лише одна з багатьох причин булінгу у шкільному середовищі, наголошує представниця ГО «Освітній Маркер» психолог Юлія Букіна. За її словами, підставою для цькування може стати будь-що: зовнішність дитини, її манера поведінки, одяг, сором’язливість. Бути інакшим, відрізнятись від більшості – значить бути у групі ризику. Тому для батьків вкрай важливо налагодити з дитиною тісний контакт, довірливі стосунки та захищати її за будь-яких обставин.

«Ніколи не треба боятися. Якщо ви щось побачили, щось запідозрили, то краще перестрахуватися, ніж щось пропустити в цій ситуації. Краще виглядати занадто турботливою мамою або татом, підійти до вчителя, директора, шкільного психолога, ніж пропустити той момент, коли дитина пройде точку незворотності і буде важко повернути її до нормального стану. Чим більше дитячий колектив втягується в процес булінгу, тим складнішою і довшою буде робота з відновлення», – каже Юлія Букіна.

Наразі батьків, які готові піти проти більшості та боротися, одиниці. Як і тих, хто відкрито каже «ні» системі шкільних поборів. Тож поки ініціативу беруть в свої руки представники громадських організацій. Цього літа ГО «Благосвіт» зареєструвало на сайті Харківської міськради петицію щодо забезпечення фінансування господарських потреб шкіл і дитячих садів з бюджету міста – однак вона не набрала достатньої кількості голосів для розгляду депутатами. Та зупинятися на цьому активісти не збираються.

«Ми підготували звернення до Харківського міського голови Геннадія Кернеса, а також директора Департаменту освіти Ольги Деменко з вимогою забезпечити фінансування господарських потреб шкіл з міського бюджету – як це і передбачено законом. Якщо місто виділятиме школам кошти на купівлю миючих засобів, канцелярського приладдя та іншого, з батьків не збиратимуть на це гроші. А отже, дітей не будуть цькувати за те, що хтось на щось не здав певну суму. Тобто це допоможе подолати булінг, принаймні економічний», – зазначає голова ГО «Благосвіт» Катерина Святець.