Підручники НУШ не задовольняють потреби вчителів та учнів – ДСЯО

Занадто важкі, нецікаві, із фактологічними та граматичними помилками. Шкільні підручники, які зараз використовуються в 1-3 класах, не повною мірою задовольняють потреби як вчителів, так і учнів та їх батьків. Про це йдеться у звіті Державної служби якості освіти України, що ґрунтується на результатах опитування щодо якості підручників і посібників Нової української школи. Для детального ознайомлення завантажте  документ – Zvit-YAkist-pidruchnikiv-05-25-1

Це опитування проводилося фахівцями ДСЯО з 30 квітня по 9 травня 2021 року методом Computer assisted self-interviewing (CASI). Загалом було опитано 8 350 вчителів і 41 516 батьків учнів з 25 регіонів України за допомогою випадкової вибірки.

Автори звіту дійшли висновку, що проблеми, пов‘язані з якістю підручників, мають системний характер і потребують вирішення на рівні політик і процедур.

«Зміст підручників не завжди відповідає запитам користувачів: матеріал складний для самостійного сприйняття дітьми, не відповідає їх віковим особливостям, не може зацікавити. Часто завдання і приклади, наведені у підручниках, є недоречними, не відображають реалій сучасного життя та не є інтуїтивно зрозумілими дітям. Не завжди дотримується баланс між обсягом текстової інформації та візуалізацією», – зазначається у звіті ДСЯО.

Опитування показало, що матеріали в підручниках містять фактологічні, логічні, граматичні та  інші помилки, можуть бути потенційно образливими або дискримінаційними для певних груп населення, а також відтворюють деякі негативні стереотипи, що склалися у суспільстві.

Багатьох опитаних вчителів і батьків не задовольняють розміри та вага підручників. Зокрема, вони  занадто важкі для дітей віком 6-8 років, їх розміри не зручні для укладання в шкільні рюкзаки, а  деякі підручники занадто великі для зручного користування ними на партах, розрахованих на одного учня.

Є зауваження і до якості паперу, друку, доречності ілюстрацій та зображень, скріплення підручників та розміру шрифтів, якими надрукований текст. Також під час опитування були виявлені випадки недотримання принципів академічної доброчесності, коли в підручниках використовуються запозичення текстів чи ілюстрацій без належного оформлення посилань на авторів.

У своєму звіті Держслужба якості освіти надає рекомендації, як можна підвищити якість сучасних підручників і посібників. Йдеться про три масштабних кроки:

  1. Запровадження нової економічної моделі створення підручників та навчальних посібників, яка передбачає:
    • суттєве збільшення розміру авторської винагороди (роялті) авторам. Пропонується частину гонорару виплачувати відразу після успішного проходження експертизи, а решту – після завершення друку. Причому друга частина винагороди визначається як відсоток від вартості кожного надрукованого примірника підручника або посібника;
    • відміну мінімального обсягу накладів (або суттєве його зниження), якими можуть друкуватися підручники.

 

  1. Запровадження нової моделі експертизи підручників, яка передбачає:
  • розробку вимог до експертів, їх відбір відповідно до цих вимог та створення відкритого реєстру експертів;
  • створення програми з підготовки експертів, їх навчання та періодичне підвищення кваліфікації;
  • розробку уніфікованої методики проведення експертизи з деталізованим набором критеріїв, однозначних показників;
  • автоматизоване рандомне формування експертних груп та «сліпе» рецензування підручників;
  • оприлюднення деперсоніфікованих (без зазначення персональних даних експертів) результатів експертизи;
  • збільшення кількості експертів, які проводять експертизу кожного підручника, тривалості експертизи та розміру оплати праці експертів.

 

  1. Визначення чіткого алгоритму створення підручників з деталізацією дій усіх, хто залучений до цього процесу. Зокрема, ДСЯО рекомендує:
  • відводити на створення підручника не менше двох (трьох) років (від моменту оголошення конкурсу до поставки підручників в школи);
  • зобов‘язати авторів подавати на експертизу готовий до друку макет підручника, який, у разі успішного проходження експертизи, заборонено змінювати;
  • якщо до підручника автори пропонують друкований робочий зошит або інші матеріали, то вони також мають подаватися на експертизу;
  • підручник автоматично потрапляє до числа рекомендованих до друку у разі позитивного висновку експертизи;
  • всі підручники, що успішно пройшли експертизу, розміщуються у відкритому доступі на цифровій платформі;
  • відбір підручників відбувається через цифрову платформу на рівні школи, як правило, із залученням вчителів, учнів, представників засновника школи, батьківської спільноти;
  • замовлення на підручники має формуєватися автоматизовано і визначатися як сума замовлень від усіх шкіл;
  • проводити тендери на друк підручників через платформу ProZorro;
  • у технічних завданнях для друку визначати вимоги щодо формату підручника, його маси, якості обкладинки, паперу, друку тесту, ілюстрацій, зображень, розмірів шрифтів, якості скріплення тощо;
  • забезпечити користувачам цифрової платформи можливість залишити відгук, пропозицію чи зауваження щодо підручника;
  • обробляти отриману від користувачів інформацію щодо якості підручників та щорічно оприлюднювати її в узагальненому вигляді в форматі відкритих даних.

Автори звіту зазначають, що запровадження таких правил може призвести до суттєвого збільшення витрат з державного бюджету. Однак ці заходи, вважають у ДСЯО, здатні значно покращити прозорість, керованість та ефективність всіх процесів, пов‘язаних зі створенням шкільних підручників, а отже, може компенсувати такі витрати.