Статеве виховання та психологічна допомога під час карантину – серед пріоритетів роботи шкільних психологів у 2021/2022 навчальному році

Допомога батькам і вчителям щодо сексуальної освіти дітей, психологічна підтримка учасників освітнього процесу в умовах пандемії, профілактика булінгу, алкогольної та наркозалежності, формування медіаграмотності та онлайн-консультування – Міносвіти визначило пріоритетні напрями роботи психологічної служби у наступному навчальному році.

Про це йдеться у листі  МОН від 16.07.2021 № 1/9-363 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2021/2022 н. р.». Повна версія документу  – 1_9-363

За даними з регіонів, станом на 1 червня 2021 року в Україні налічується понад 23 тисячі фахівців психологічної служби: 15 282 практичних психологів, 7 548 соціальних педагогів та 485  методистів. При цьому забезпеченість практичними психологами у закладах освіти (у ставках) становить 72,7 % від загальної потреби, соціальними педагогами –   54,8 %.

Згідно з листом МОН, практичним психологам і соціальним педагогам закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти необхідно:

– зосередити зусилля на виконанні заходів Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища в Новій українській школі (затверджена Указом Президента № 195/2020 від 25 травня 2020 року);

– систематично проводити просвітницько-профілактичні заходи з учасниками освітнього процесу щодо медіаграмотності та медіазахисту;

– повніше використовувати можливості неформальної освіти, зокрема «шкіл свідомого батьківства»;

– сприяти формуванню в учасників освітнього процесу потреби набувати навичок свідомого, відповідального споживання медіапродукції, розвивати критичне мислення, здатність відокремлювати оцінювальні судження, що транслюються у медіапросторі, від реальних фактів.

«Аналіз цьогорічних даних свідчить про актуальність здійснення у закладах освіти статевого виховання. Батьки та педагоги потребують допомоги фахівців психологічної служби щодо сексуальної освіти дітей. Вони мають запити щодо власної підготовки та навчання, інформаційних матеріалів та підтримки, консультацій від фахівців, а підлітків цікавлять питання щодо практики використання запобіжних засобів та методів контрацепції статевих стосунків та дружби, кохання, ранньої вагітності. Отже, до психологів і соціальних педагогів надійшло від батьків 23 047 звернень, від педагогічних працівників – 27 369, від дітей – 49 262 звернення», – йдеться у листі МОН.

Щоб підвищити рівень знань щодо сексуальності людини, статевого виховання, ВІЛ/СНІДу, МОН рекомендує забезпечити масштабну первинну профілактику поширення ВІЛ-інфекції серед  молоді, зокрема:

  • проводити освітню та роз’яснювальну роботу з пропаганди здорового способу життя, духовних, морально-етичних, культурних цінностей і відповідальної поведінки;
  • використовувати інтерактивні форми проведення профілактичних заходів (тематичні акції, концерти, театралізовані вистави);
  • проводити додаткові тренінги та семінари для вчителів та учнів.

У документі наголошується, що в умовах соціально-економічної кризи і карантинних заходів, пов’язаних із пандемією, істотно зростає роль психологічної служби у наданні соціально-педагогічної та психологічної допомоги всім учасникам освітнього процесу. Завдання фахівців у цей період:

  • формування конструктивних способів вирішення складних життєвих ситуацій та адаптивних копінг-стратегій у всіх учасників освітнього процесу;
  • стабілізація емоційної сфери особистості, формування позитивної життєвої перспективи;
  • активізація процесів самопізнання, самосприйняття, саморегуляції та самоконтролю, побудова позитивного образу майбутнього;
  • формування психосоціальної стійкості до стресу;
  • надання своєчасної психологічної допомоги потерпілим від булінгу;
  • запобігання емоційному вигоранню у батьків і педагогів;
  • профілактика дискримінації і стигматизації людей, які хворіють або перехворіли;
  • протидія торгівлі людьми;
  • підвищення адаптаційних можливостей учителя до нових умов організації освітнього процесу;
  • профілактика суїцидальної поведінки, вживання психоактивних речовин та алкогольних напоїв серед молоді, девіантної поведінки молоді (правопорушення, пияцтво, наркоманія, токсикоманія тощо).

Щодо корекційної роботи у листі зазначено: «Звертаємо увагу керівників закладів освіти, що практичний психолог чи соціальний педагог не повинен виконувати обов’язки дефектолога, логопеда, корекційного педагога, тож власне заняття та допомога в навчанні – не його сфера діяльності, але він може звернутися до фахівців ІРЦ за консультацією».

Також працівникам психологічної служби рекомендують активніше впроваджувати онлайн-консультування учасників освітнього процесу.