Діти і карантин: лайфхаки від психолога

Як організувати навчання й дозвілля дітей на період вимушеної ізоляції? Як заохотити їх виконувати шкільні завдання?  Як зменшити час використання гаджетів? Як забезпечити собі час для дистанційної роботи та хоча б годину відпочинку? Разом із сімейним і дитячим психологом Юлією Букіною продовжуємо ділитися з вами лайфхаками, як #вижитиукарантині та залишитися при ясному розумі ))) Сьогодні говоримо про дітей і основні моменти, що допоможуть батькам більш ефективно організувати їх перебування на карантині.

  • Пояснюємо ситуацію.

Дітям взагалі треба чесно та відповідно до їх віку й розуміння розповідати про те, що відбувається навколо. Адже вони добре відчувають, коли дорослі кажуть їм неправду. По-перше, це підриває авторитет дорослого в очах дитини. А по-друге, нерозуміння того, що відбувається, посилює в дітях невпевненість і тривогу. Вони схильні дофантазовувати те, що їм не зрозуміло. І в загальній атмосфері підвищеної тривоги та паніки діти будуть потерпати ще більше.

Отже, що робимо? Розповідаємо про те, що зараз увесь світ охопила хвороба, боротьба з якою потребую спеціальних заходів – обмеження контакту людей, суворого дотримання правил гігієни тощо. Лікарі та науковці різних країн допомагають людству подолати вірус. Але всі люди можуть долучитися до цієї боротьби. Дивись, що можемо зробити ми, наша родина: піклуватися про свої здоров’я, дотримуватися режиму карантину та правил гігієни, підбадьорювати один одного, допомагати батькам. І якщо ти все це виконуватимеш, твоя допомога буде дуже цінна.

Важливо доручити дитині/дітям якісь побутові справи. Наприклад, мити посуд,  допомагати у приготуванні їжі або у прибиранні тощо. «Мені потрібна твоя допомога. Бачиш, скільки всіляких клопотів зараз у нас з батьком. Я знаю, що на тебе можна розраховувати! Дуже вдячні тобі!». З одного боку, це допоможе батькам звільнити трохи часу для себе. З іншого, дитина буде відчувати свою значимість, свою внутрішню спроможність. Та й від гаджетів це на якийсь час відволікатиме.

  • Відреагуємо емоції.

Як вже згадувалося вище, діти так само потерпають від паніки, тривоги, невизначеності. Стан суспільства загалом і напружена атмосфера у родині – ми не можемо нікуди подітися від цього – впливають на нашу емоційну систему. А діти дуже гарно (і чим менше дитина, тим сильніше) відбивають емоції батьків.

Інколи це може проявлятися у непритаманній для дитини поведінці – вередливість, істерики, агресія або порушення сну чи ставлення до їжі. Інколи дитина може не проявляти свої емоції, але напругу все одно відчувати.

Дамо дитині можливість відреагувати надлишок негативу, тривоги, гніву.

Якщо дитина питає про ситуацію загалом або про якісь подробиці щодо пандемії та вірусу – відповідаємо чесно та по можливості зрозуміло. Пам’ятайте: чим менше інформації, тим більше паніки.

Говоріть з дитиною про її емоції. Гарно тут підходить техніка активного слухання. Але можна робити простіше: у різних ситуаціях проговорювати для дитини її емоції. Наприклад, дитина не хоче робити шкільне завдання, сердиться. «Ти сердишся, ти дуже злий. Тобі не хочеться робити ці уроки. Так буває. Через карантин усе дуже змінилося,  поки що уроки у такому вигляді». Або ж дитина хоче піти в гості до товариша, але не можна, і вона плаче, ображається. «Ти дуже засмучений. Тобі  прикро, що не можеш побачитися з Сашком. Але пам’ятаєш правила боротьби з вірусом? Ми їх дотримуємося. І з Сашком можеш поспілкуватися телефоном, скайпом».

Дайте дитині можливість фізично виплеснути негативні емоції, що накопичуються у тілі у вигляді гормонів і призводять до затисків м’язів.  Будь-які рухливі ігри, що ви можете собі дозволити у межах  карантинного перебування: танці, футбол, баскетбол, набивання м’яча об стіну, їстівне-неїстівне, квач, бадмінтон, біг наввипередки та інше.

Рекомендую перевірену гру для зняття напруги, агресії – «Паперові сніжки», яку можна проводити навіть у невеликих приміщеннях. Із непотрібного паперу (старі газети, журнали) ви з дитиною, кожен собі, «ліпите» сніжки. Коли знаряддя готове, розділяємо зону гри на дві частини. Підбирати з підлоги сніжки можна тільки на своїй половині. Кидатися один в одного можна будь-куди, окрім обличчя. Ставимо таймер на 3-5 хвилин і починаємо паперово-сніжний бій. За сигналом таймеру гра закінчена. Сніжки обов’язково викидаються після кожної гри. Наступного разу «ліпите» нові.

Таку гру можна проводити з усіма членами родини. Чим корисна гра з батьками – дитина у такій завуальованій формі зможе «позлитися» на вас, проявити цю емоцію. Так само, як і ви на дитину! Чи на свого партнера )))

Ще гарно допомагають відреаговувати емоції будь-які заняття з пластиліном, кінетичним піском. Можна намалювати свої емоції та потім їх «утилізувати». Гарно допомагає також спів. Можна співати караоке, поодинці, разом, влаштувати турнір тощо.

  • Формуємо новий режим.

Одним із факторів напруженого стану для багатьох людей стала ситуація, коли всі наші щоденні ритуали та звичні справи зникли: відвідування школи чи дитячого садка, робота, щоранкові та щовечірні родинні справи, магазини, прогулянки, спілкування з друзями. Саме ці ритуали підтримували нас у тонусі, мотивували до продуктивної праці, організовували  нашу діяльність протягом того чи іншого відрізку часу. Не кожен дорослий зміг собі забезпечити новий розклад життя – що вже казати про дітей? Для них надважливо не втрачати такий організуючий та підтримуючий режим, що буде давати відчуття стабільності, обмежувати їхню діяльність у продуктивних межах. Це задача для батьків.

Сформуйте новий розклад дня для дитини чи дітей. Що важливо:

  • встановити приблизно однаковий час підйому та відходу до сну;
  • закріпити за шкільними заняттями постійний певний час виконання. У якій частині дня це буде – орієнтуйтесь на особливості вашої дитини. Але краще – перша половина дня. Організуйте розважальні, ігрові заходи після виконання навчальних завдань за принципом «спочатку-потім». Спочатку уроки, а тільки потім перегляд мультиків, гра з лего та інші розваги. І цю послідовність не можна порушувати;
  • виконання навчальних завдань складайте із декількох різних уроків. Так дитина буде частіше переключатися між різними видами діяльності, не так сильно втомиться, не встигне занудьгувати, виконуючи рутинну роботу;
  • навчіть дитину самостійно планувати свою діяльність. Наприклад, сьогодні потрібно зробити завдання з математики, природознавства, читання, англійської. Ви пишете на окремих папірцях назви цих дисциплін і пропонуєте дитині самостійно вирішити, в якій послідовності ці уроки будуть робитися. Дитина розкладає папірці на свій розсуд. Після виконання завдань з певного предмету папірець перегортається написом вниз. Ця техніка дає дитині навичку самостійної організації свого робочого процесу. Та, що нам важливо, дитина отримує можливість вирішувати сама, відчуває свободу вибору. Те, чого у межах карантину нам усім бракує.

Таку ж систему з картками можна використовувати не тільки з уроками. Вона підходить для будь-яких справ, що мають бути виконані упродовж, наприклад, дня, але їх черга неважлива. Цю систему можна використовувати для дітей різного віку – від дошколяриків до старшокласників. Втім, підліткам і дорослим буде цікавішою система SCRUM-дошки. Вона дуже схожа на запропоновану вище, але має більш складну структуру.

Пам’ятайте, діти не можуть самі себе організувати! Тож допомагаємо їм і в дозвіллі. За можливості виділяйте час на спільні з дітьми справи. Неймовірну безліч ігор, поробок, розважальних ідей можна знайти у Мережі.

І обов’язково подбайте про себе, батьки! Це правило не втомлюся повторювати ніколи. Якщо у батьків не буде сил і ресурсів, хто попіклується про дітей?