Вчителі – останні, до кого діти звертаються у разі булінгу

Менше п’яти відсотків українських школярів, стикнувшись із цькуванням, звертаються по допомогу до вчителя. Більшість дітей або ігнорують проблему, або намагаються самотужки протистояти кривдникові, решта шукає підтримки в батьків чи друзів. Про це свідчать результати дослідження, проведеного в 2019 році в рамках міжнародного проєкту ESPAD (B_Report_ESPAD_2019_Internet).  Окремий розділ цього дослідження було присвячено булінгу в підлітковому середовищі.

Опитування учнівської молоді в Україні показало, що серед тих, хто визнавав себе «жертвою» булінгу, більше третини (37,5 %) респондентів ігнорували цькування, ще 28,9 % намагалися вчиняти опір самостійно як фізично, так і словесно. Майже кожен п’ятий (18,7 %) підліток шукав підтримки в батьків, а 13,5 % – у друзів.

«На жаль, лише 4,6% підлітків, які усвідомлювали себе «жертвами» булінгу, шукали підтримки у вчителів, що може свідчити про низький рівень довіри до представників закладу освіти чи відсутність віри в те, що вони можуть допомогти в ситуації булінгу. Важливо зауважити, що серед тих, хто визнавав себе «жертвою» булінгу, дівчата більш схильні звертатися по допомогу, тоді як хлопці намагаються чинити самостійний опір», – зазначено у звіті за результатами дослідження.

Проєкт «Європейське опитування учнівської молоді щодо вживання алкоголю та наркотичних речовин» (ESPAD) реалізується з 1995 року та охоплює понад 45 європейських країн, зокрема й Україну. Опитування проводиться кожні чотири роки.  У 2019 році під час дослідження в Україні вперше було додано блок запитань про булінг. Якщо порівняти отримані результати з даними іншого міжнародного дослідження «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» (HBSC),  що вимірює поширеність булінгу в закладах освіти України з 2006 року, то виходить, що у 2018 та 2019 роках рівень поширеності булінгу приблизно однаковий. Зокрема, під час опитування ESPAD  35 % респондентів зізналися, що ображали інших протягом останніх двох місяців, а 39 % повідомили, що були ображені протягом того ж періоду. Водночас більше половини підлітків   відповіли, що не стикалися з випадками булінгу за останні 2-3 місяці.

«Незважаючи на те, що підліткам надається пояснення щодо того, яка поведінка може вважатися булінгом, отримані нами дані демонструють, що окремі його форми не сприймаються учнями/ студентами як форма насильства. Тому спостерігаємо, що дійсних «жертв» булінгу є більше, ніж тих, хто себе такими визнає. Так, кількість тих, хто був ображений, практично в чотири рази більша за тих, хто визнає себе «жертвою», – відповідно 39 % та 10,2 % молодих людей», – пояснюють автори звіту.

Довідково. В Україні дослідження ESPAD провела ГО «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Європейського моніторингового центру з наркотиків і наркоманії (EMCDDA). Цільовою групою міжнародного дослідження ESPAD є учні одного року народження, яким протягом року чергової хвилі опитування виповнилося або має виповнитися 16 років. У 2019 році цільовою групою стали учні 2003 року народження – на період проведення анкетування їм було 15-16 років. Опитування 2019 року в Україні проведено у 260 навчальних закладах, репрезентує вікову групу підлітків 14-17 років, які навчаються в закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) (9-11 класи), закладах професійно-технічної освіти (ЗПТО) (І-ІІ курс після базової середньої освіти) та закладах фахової передвищої освіти (ЗФПО) (І-ІІ курс після базової середньої освіти). Загальна кількість опитаних – 8 509 учнів/студентів у 24 областях України та Києві.