Українські підручники в контексті PISA: що варто змінити

Торік Україна вперше долучилася до Програми міжнародного оцінювання учнів PISA, яка дозволяє порівняти успішність систем освіти в різних країнах світу на підставі тестування 15-річних підлітків. Результати цього дослідження поки тримають у таємниці: їх буде оприлюднено у грудні 2019 року. Натомість не є таємницею той факт, що завдання PISA виявилися для українських учнів абсолютно незвичними, навіть безпрецедентними. Чим саме відрізняються ці завдання і чому авторам вітчизняних підручників варто взяти їх до уваги, розповіла на семінарі у Харкові національна координаторка проекту PISA Ukraine, заступниця директора УЦОЯО Тетяна Вакуленко.

Понад шість тисяч учнів в Україні взяли участь у PISA-2018. За словами Тетяни Вакуленко, багато підлітків після тестування відзначили, що завдання, які довелося виконувати, були класні та цікаві. Для українських учнів підхід, що застосовується під час міжнародного дослідження, дійсно є новаторським: наприклад, читацьку грамотність у PISA оцінюють не за швидкістю читання, правильністю вимови та здатністю переказати зміст прочитаного. Тут враховується, чи може учень зрозуміти та осмислити текст, виокремити з нього найголовніше. Вміння зчитувати графічну інформацію, аналізувати схеми теж відноситься до читацької грамотності. А в завданнях з математики та природничих наук не буває задач на кшталт «дано те-то і те-то, знайдіть різницю».

«Найголовнішою відмінністю є те, що завдання PISA мають не штучний, а життєвий характер. Вони моделюють ситуації, які в дійсності можуть відбутися з учнем зараз або потім, коли він стане дорослим. У нас в Україні таких завдань дуже мало. У нас навіть якщо є завдання практичного характеру, то часто вони дуже штучні, видумані, наприклад, про пиріжки та Вовка з Червоною Шапочкою – це точно те, чого не станеться з учнем або з його друзями», – пояснює Тетяна Вакуленко.

Експертка розповіла учасникам семінару про феномен Естонії, яка протягом кількох останніх циклів дослідження є одним з лідерів PISA поряд з Сінгапуром, Японією та Гонконгом. З усіх європейських країн саме Естонія демонструє найкращі результати. Однією з основних причин такого успіху, за словами Тетяни Вакуленко, є гарні шкільні підручники. Вони видаються як естонською, так і російською мовою, тож національна координаторка PISA Ukraine порадила вітчизняним авторам ознайомитися з ними. Скористатися цією порадою найближчим часом планує Костянтин Задорожний, за підручниками якого вивчають біологію тисячі українських учнів. Автор каже, що орієнтувався на польські, англійські та німецькі підручники, а тепер розгляне ще й естонський досвід.

«Обов’язково подивлюся естонські підручники – це дуже зацікавило, тому що якраз з природничих наук я бачу у них великі успіхи, – зазначає Костянтин Задорожний. – А про PISA  я дізнався значно  раніше, ще коли у нас її не було, і власне у своїх підручниках я вже намагався якісь елементи вводити, схожі за типом на ті, які використовуються в PISA, тому питання дуже актуальне. Я дивився зразки, намагався адаптувати їх для українських школярів. Хочеться, щоб діти могли орієнтуватися в цих завданнях».

Результати PISA-2018, що будуть оприлюднені наприкінці цього року, дадуть об’єктивне уявлення про рівень освітньої системи України, а також покажуть, в якому напрямку її варто розвивати. Втім, на думку популяризаторки науки Вікторії Круглової, вже зараз очевидна необхідність вдосконалення українських підручників. Про це кажуть і вчителі, і самі учні.

«Останнім часом я була на багатьох семінарах за участі вчителів, керівників методичних об’єднань – і всі наголошують на тому, що підручники потрібно спрощувати. Також я спілкувалася з дітками-переможцями обласних олімпіад з біології та попросила їх сформулювали свої побажання щодо підручників, за якими вони навчаються, – розповідає Вікторія Круглова. – І діти зазначили, що багато складного матеріалу – це стосується біології, фізики та геометрії. Казали, що хочеться розуміти, де можна ці знання застосувати в житті, хочеться якихось цікавих фактів. Ще була низка побажань, наприклад, щодо мови – що вона дуже незрозуміла, багато термінології, щоб були сучасні технології у підручниках».

Не боятися простоти закликає авторів навчальної літератури і Тетяна Вакуленко.

«Потрібно писати просто. Читає цей підручник в першу чергу учень, і треба писати тими словами, які учню будуть доступні. Текст має бути простий, але науковий. Мені здається, що часто наші автори бояться бути простими і постійно ускладнюють якісь пояснення. Не потрібно боятися простоти, тому що простота якраз і показує, що автор дуже компетентний. Бо просто пояснити складні речі – це треба дуже добре самому розуміти, про що пишеш».

Експертка анонсувала участь України у PISA-2021 та пояснила основні особливості наступного циклу дослідження, а також відповіла на запитання аудиторії. Після закінчення семінару учасники отримали відповідний сертифікат від ГО «Освітній маркер». Матеріали заходу можна переглянути тут – PISA.