Не залякування і не нотації: як розповісти про булінг цікаво

Ви бачили реакцію школярів, коли їм анонсують захід з протидії булінгу? Суцільна нудьга в очах і подихи розчарування. Але в тих самих очах можна за хвилини запалити вогник інтересу, якщо спілкуватися з учнями на рівних і пояснювати серйозні речі через веселу гру. Саме в такому форматі пройшов антибулінговий захід у Старомерчицькому ліцеї Валківського району на Харківщині. Психолог ГО «Освітній маркер» Юлія Букіна провела ігровий інтерактив для учнів 6 та 8 класів і допомогла їм зрозуміти, чому так важливо поважати почуття інших людей, співпереживати та не бути байдужими.

«А це важко!», «Я не знаю, як це показати» – з подивом вигукували школярі, коли їм випадала черга пояснювати однокласникам слова «відчай», «підтримка», «безпорадність», «ізоляція», «дружба», «лють». З цими словами жартівлива гра «Корова» набула геть нового змісту, змусила учнів задуматися про те, наскільки по-різному кожен сприймає одне й те саме поняття. Пояснити власні почуття буває непросто, а ще складніше зрозуміти чужі почуття – такого висновку дійшли школярі, обговорюючи свої враження від гри.

«Я свідомо підбирала слова з негативним і позитивним змістом. І діти помітили, що відгадувати та пояснювати позитивні слова було легше, ніж негативні, – зазначає психолог Юлія Букіна. – Це тому, що у нас не прийнято обговорювати «погані» почуття та емоції, їх зазвичай тримають у собі. Але дуже важливо, щоб дитина могла розповісти, що їй погано, могла попросити допомоги».

Цілий вир емоцій викликав у школярів інтерактив під назвою «Я навішую тобі ярлик». Частині учнів було приклеєно таблички з вказівками на кшталт «Смійся з мене», «Кажи, що я нічого не знаю», «Передражнюй мене», а решта мала виконувати ці вказівки. При цьому учасники не знали, що написано у них на спинах. Незрозуміла поведінка однокласників спантеличила учнів, змусила їх ніяковіти – навіть попри те, що це була гра. «Мені було неприємно» – так більшість школярів описали свої почуття. Приблизно те ж саме відчули учні під час гри «Вітер дув, дув, дув», коли психолог за випадковим принципом ділила їх на групи, а потім з однією групою спілкувалася, а інші ігнорувала. Активно долучилися діти і до експерименту з яблуками: одне пестили, хвалили, а друге ображали, тицькали.

«Мені сподобалося, це для мене було нове. Зокрема, сподобалася гра з яблуком, передражнювати однокласників. Гадаю, ми грали в ці ігри, щоб розвинути свої чуття до однокласників – співрозуміння і доброту до них», – каже восьмикласник Максим.

«Коли у нас в школі проводилася психологічна година про булінг, було якось сірувато, а тут вийшло реально цікаво. Знайшли креативний підхід, мені дуже сподобалося! – ділиться враженнями Оксана, яка також навчається у 8 класі. – У початкових класах я була жертвою булінгу – мене зацькували онлайн, було дуже образливо. Я після того видалилася з тієї соцмережі. Це було один раз, але принесло  серйозні наслідки, було дуже неприємно».

Психолог Юлія Букіна констатує: учні Старомерчицького ліцею виявилися підготованою аудиторією. Вони знають, що таке булінг, і з їх висловлювань видно, що з дітьми проводиться профілактична робота. Це дійсно так: як і передбачено новим законом, у закладі розроблений і затверджений річний план заходів з протидії цькуванню. Він включає тренінги та семінари для педагогічних працівників, інформування батьків, різноманітні антибулінгові акції для школярів, анонімне анкетування.  Ліцей відкритий і до співпраці з організаціями, що займаються превенцією цькування.

«Дуже приємно, дуже класно, що приїжджаєте в сільські школи, – подякувала представникам ГО «Освітній маркер» Олеся Шостак, заступник директора з виховної роботи КЗ «Старомерчицький ліцей». – Адже одна справа, коли вчителі говорять про булінг, і друга, коли приїжджають незалежні фахівці та доносять певну інформацію. Дуже живе спілкування було, на рівних: діти вели себе, як хотіли, не було їм ніяких зауважень, вони вільно висловлювали свою думку, були активними».

Приклад Старомерчицького ліцею доводить: щоб побудувати у закладі систему з протидії цькуванню, не потрібні великі ресурси. Достатньо дотримуватися законодавства та мати бажання працювати в цьому напрямку.