Чи розуміються українські школярі на математиці? Дослідження

Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив результати моніторингового дослідження з математики, яке проводилось серед випускників початкової школи. Тестування четверокласників показало, що високий рівень математичної компетентності мають майже 18 % учнів, водночас більше 13 % школярів не дотягують навіть до базового рівня.

«За підсумками тестування учнів-учасників основного етапу першого циклу моніторингового дослідження з математики виявлено, що високий поріг подолали 17,7 % випускників початкової школи, середній – 56 %, а базовий – 86,4 %. Таким чином, 13,6 % учнів, які завершили курс початкової школи у 2018 р., перебувають на передбазовому рівні сформованості математичної компетентності», – констатують автори звіту.

З’ясувалося, що найбільші труднощі при виконанні тестових завдань базового рівня виникають у дітей при роботі з геометричним матеріалом. Зокрема, задачі на обчислення периметра та площі прямокутника розв’язують лише 48 % учнів.

Дослідження також показало, що діти, чиї батьки практично ніколи не питали їх про навчання й не цікавилися їхнім шкільним життям, мають нижчі середні бали з математики, ніж учні, чиї батьки розмовляли з ними про навчання.

«Частота перевірки батьками домашнього завдання, яке виконала дитина, істотно не впливає на середній бал із математики. Разом із тим доволі прикметним є той факт, що учні, із якими батьки робили домашнє завдання щодня, показали нижчі результати, ніж ті, які виконували завдання самостійно. Це може бути зумовлено тим, що саме зі слабкими учнями батьки часто вимушені робити домашні завдання, оскільки діти не можуть самостійно їх виконувати. Це припущення підтверджується і тим, що ті діти, які часто просили допомогти батьків розібратися з новою темою з математики, також мають нижчі бали», – зазначено у звіті.

Дослідники також констатують, що є певний зв’язок між результатами учнів і рівнем кваліфікації вчителя, його педагогічним званням. Але це не єдиний фактор, що впливає на на середній бал школярів. Значення також мають методики викладання, форми організації роботи в класах і таке інше.

Автори звіту наголошують на тому, що запропоновані учням тести перевіряли не шкільні знання з математики, а саме сформовані математичні компетенції випускників початкової школи.

«Це доводять випадки, коли учні з низькими шкільними оцінками змогли отримати досить високі бали на тестуванні з математики під час моніторингового дослідження, подолавши визначений базовий поріг 170 балів, а також протилежні випадки, коли учні з високими шкільними оцінками не змогли подолати за результатами виконання тестів із математики під час моніторингового дослідження високий поріг у 230 балів», – йдеться у звіті.

З повною версією звіту можна ознайомитися тут – 2019_ZVIT_MDYAPO_MATEMATYKA.